22 Січня, 2025
Головна » як врятувати економіку України у 2025-му? — Forbes.ua

як врятувати економіку України у 2025-му? — Forbes.ua


Форум «Вільна» повертається 20 лютого, щоб стати вашим джерелом ідей, знайомств і можливостей. Долучайтеся до заходу за посиланням! 🎟

Рік викликів і зростання, рік стійкості та відновлення — 2024-й приніс із собою чимало труднощів, але навіть попри них економіка України встояла. 

За результатами 2024 року ми очікуємо зростання ВВП орієнтовно на рівні 3,6%. Ба більше, видання The Economist відзначає: Україна виграє економічну війну проти Росії. Чи справді ми виграємо економічно у росіян, побачимо після закінчення війни. Зараз можемо визначити фактори, які рухали економіку вперед у 2024 році та що маємо зробити у 2025 році, щоб відновлення економіки тривало і далі.

Економічний 2024-й

Поза будь-якими рейтингами: робота Збройних сил України, стійкість українського бізнесу та підтримка партнерів, яка у 2024 році сягнула $41,7 млрд.

40% зовнішнього фінансування держбюджету у 2024-му забезпечила програма Ukraine Facility. Це €16,2 млрд надходжень. Україна ухвалила 16 стратегічних документів і 15 законів в рамках виконання цього плану.

Свій внесок зробила й політика «Зроблено в Україні», яка через екосистему програм підтримки стимулює розвиток виробництва, залучення інвестицій у реальний сектор і зростання несировинного експорту. Торік ця політика забезпечила 0,64% з 3,6% загального зростання ВВП. При інвестиціях з боку держави у приблизно 35 млрд грн ми отримали додатковий приріст ВВП близько 88 млрд грн.

Експорт у грошовому вимірі торік зріс на 15% порівняно з 2023 роком. В першу чергу завдяки стабільній роботі морського коридору.  

Приватизація продемонструвала майже втричі більші надходження, ніж очікувалося на початку 2024-го. Після фіналізації всіх угод сума складе майже 12 млрд грн.

Позитивний вплив мало також «економічне бронювання» для підприємств. У 2024 році ми запустили можливість подати документи через портал «Дія», дозволили бронювати працівників на рік, зняли обмеження щодо бронювання працівників дефіцитних військово-облікових спеціальностей. 

Як результат — 12% українських підприємств, що мали статус критично важливих, забезпечували основний фінансовий ресурс для оборони, генеруючи 67% доходів від усіх підприємств країни.

Основні негативні фактори, що впливали на економіку України — в першу чергу сама війна як така і невизначеність, яку вона несе із собою. 

По-друге, дефіцит кадрів. Це проблема номер один для бізнесу. Торік величезною проблемою для бізнесу стали також удари по енергетичній інфраструктурі

Є складнощі у доступі й до доступного кредитного ресурсу як на обігові кошти, так і для інвестиційних цілей.

Схожі перешкоди для української економіки на 2025 рік підсумовує і The Economist: енергетичні виклики, брак кваліфікованих працівників, доступ до фінансування для бізнесу і загальна довготермінова самозарадність економіки, аби вона була стійкою до зовнішніх геополітичних змін.

Ці виклики існували торік і визначатимуть вектор роботи у 2025-му.

Шість задач на 2025-й

Фокус на 2025 рік — продовжувати економічне відновлення та побудова економічної самодостатності. Розраховуємо на підтримку партнерів, але маємо все більше покладатись на себе.

Тож розвиток українських виробників, залучення інвестицій в реальний сектор, глибока переробка сировини та збільшення несировинного експорту є ключовими пріоритетами. 

У списку задач й подолати структурне безробіття, осучаснити ринок праці й покращити бізнес-клімат.

Розвиток українських виробників 

Цей пріоритет забезпечують програми «Зроблено в Україні», які у 2025 році будуть профінансовані у повному обсязі. Маємо на рівні державної політики позбутися економічної меншовартості та почати цінувати своє практичними діями. Той, хто виробляє в Україні товари з високою доданою вартістю, є фокусом економічних зусиль. 

У поточному році особлива увага буде на розвитку політики локалізації в публічних і оборонних закупівлях, продовження і розбудова програм, що формують попит на українські товари, як от часткові компенсації вартості с\г техніки і іншого українського обладнання, програма «Шкільний автобус» та інші.

Працюватиме програма «єОселя», яка є важливим фактором попиту на будівельні роботи та матеріали. Ціль на цей рік — видати близько 10 000 іпотек і ще більше сфокусувати програму на первинний ринок. Торік ми докапіталізували на 20 млрд грн компанію «Укрфінжитло», яка реалізує програму й завдяки цьому сподіваємося наростити обсяги виданих іпотек. 

Доступу до фінансування сприятимуть гранти на переробку, програма «Доступні кредити 5-7-9» та інші. Триватимуть і кредитні програми для бізнесу на розбудову енергетичних спроможностей.

Крім цього працюватимуть механізми захисту внутрішнього ринку — антидемпінгові та захисні заходи проти недоброчесного імпорту, ринковий нагляд та інші.

І у розрізі виробництва одну з головних ролей відіграватиме оборонно-промисловий комплекс. Працюємо з урядами країн-партнерів, аби перебираючи приклад із Данії, закуповували озброєння для України в Україні. 

Це у поєднанні зі стійкістю виробників і зусиллями уряду торік дали гарний результат — за підсумками 2024 року спроможності ОПК зросли в шість разів. 

Інвестиції в реальний сектор

Маємо максимізувати, наскільки це можливо в умовах війни, як внутрішні, так і зовнішні інвестиції. Простіше — нам потрібно будівництво нових заводів як цивільних, так і оборонних. Для цього у 2025 році працюватимуть такі програми та політики, як індустріальні парки, які забезпечать доступ до промислової інфраструктури та стимулів. Та програма підтримки проєктів зі значними інвестиціями, яка надасть можливість компенсувати до 30% капітальних вкладень для проєктів від €12 млн.

Від європейських партнерів діятиме Ukraine Investment Framework — інструмент на €9,3 млрд, який допоможе залучити в українську економіку до €40 млрд приватних інвестицій у найближчі роки. Інструмент вже доступний для бізнесу, який може подавати свої проєкти для отримання фінансування. 

Плануємо запустити Project Preparation Facilities, щоб допомогти громадам та бізнесу готувати якісні проєкти для залучення інвестицій. 

Сподіваємося на запуск механізму публічно-приватного партнерства, якщо парламент підтримає відповідний законопроєкт. Продовжимо приватизацію і корпоратизацію держпідприємств.

Плануємо цього року також перезапустити UkraineInvest. І триватиме робота над розширенням інфраструктури страхування від воєнних ризиків.  

Збільшення несировинного експорту

У 2024-му український експорт товарів зріс на 15,2% у грошовому вимірі, сягнувши $41,7 млрд. Наша ціль — продовжити нарощення експортних поставок і збільшити частку несировинного експорту. 

Для цього працюємо над оновленням умов доступу на ринок ЄС в рамках Угоди про асоціацію та використанням її правових рамок для повної інтеграції у внутрішній ринок ЄС в частині роумінгу (Україна хоче приєднатися до ініціативи Roam Like @ Home), технічного регулювання (угода ACAA), платежів (ініціатива SEPA) та інших заходів. 

Розвиватимемо у 2025 році торговельні відносини з ключовими політичними партнерами. Насамперед з країнами Пан-Євро-Мед, державами Близького Сходу, Північної Африки та Балкан. Тут для нас збігається наша традиційна географія експорту, повне використання європейської архітектури виробничих ланцюгів і геополітики. 

Наш інтерес — розвивати відносини з країнами регіону особливо в площині продовольчої безпеки — Сирія, Ліван, Єгипет. 

З Японією хочемо укласти та ратифікувати Угоду про лібералізацію інвестицій. Це буде сучасне поєднання класичних інструментів захисту інвестицій з лібералізацією ринків через надання можливості компаніям працювати на ринках один одного. 

Важливим буде налагодження торгового діалогу зі США, адже попри нові підходи до торгівлі нам потрібна подальша підтримка щонайменше у вигляді звільнення від тарифів на сталь.

У розрізі фінансування експорту, плануємо докапіталізувати українське Експортно-кредитне агентство і розширити продукти торгового фінансування. Також продовжимо підтримувати експортерів через організацію національних стендів на найбільших міжнародних виставках. 

Людський капітал та реформи на ринку праці

Наш фокус нині на підвищенні рівня зайнятості населення, повернення робочої сили в Україну та підвищення кількості працюючих українців через залучення менш економічно активних груп населення на ринок праці, зменшення рівня безробітних та скорочення тіньового працевлаштування. 

Ключові завдання — ухвалити новий трудовий кодекс, масштабувати масові програми з навчання і перенавчання. Сприяти розвитку мікро- і малого підприємництва через грантові програми, аби залучати більше українців до підприємницької діяльності.

І останнє, але чи не найважливіше, — збереження системи бронювання працівників. Один заброньований генерує 1,2 млн грн податків у рік. Це сума, яка необхідна для забезпечення одного військового. Тому бронювання має працювати та працювати ефективно. Адже забезпечувати наших військових ми можемо якраз виключно із тих коштів, які сплачує бізнес у вигляді податків. Тому бронювання тотожне можливості фінансувати військо. 

Покращення бізнес-клімату

У 2025 році наростимо темпи й у розрізі дерегуляції, і у спрощенні ведення бізнесу, і в кроків для запобігання тиску на бізнес. 

Сподіваємося, що парламент підтримає низку законопроєктів, які готувало Мінекономіки. Це реформування системи державного контролю, так звані інспекційні перевірки; законопроєкт, який підвищує штрафи для інспекторів за порушення при здійсненні перевірок бізнесу; законопроєкт щодо зменшення ролі держави в регулюванні господарської діяльності і, звісно, заходи з дерегуляції, зокрема спрощення регулювання у сферах будівництва, енергетики, АПК, транспорту й інших. 

Ukraine Facility для євроінтеграції та залучення додаткових коштів в економіку 

Виконання Плану для Ukraine Facility, який є у сфері відповідальності Мінекономіки, — один із ключових пріоритетів у роботі. Завдяки спільним зусиллям із парламентарями та іншими міністерствами, Україна торік отримала від ЄС €16,2 млрд. Щоб у 2025-му отримати ще €12,5 млрд, маємо план дій зі 56 кроків у сфері відповідальності уряду та парламенту. Ця підтримка від партнерів — інвестиція у нашу макростабільність.

Все це ключові пріоритети у роботі Мінекономіки. Втім, економічне зростання — комплексніше питання, яке в першу чергу тримається на ґрунті стабільної роботи бізнесу і розвитку виробництва. Переконана, що українські підприємці продовжать у цьому році розвивати свою справу попри будь-які виклики.

Влітку 2024-го підприємниця з Покровська сказала мені: «Я хочу бути прикладом для своїх дітей, як стояти стійко там, де інші ламаються». Для мене ця фраза стала символом нашої економіки. Для світу вона теж є прикладом того, як стояти стійко там, де інші зламалися б. 

На четвертий рік повномасштабної війни ми очікуємо продовження відновлювального зростання на рівні до 2,7%, доводячи навіть найбільшим песимістам, що коли віриш у свою державу та любиш свою справу, то навіть неможливе стає можливим.

Матеріали по темі



Контриб’ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]