10 викликів. Дослідження — Forbes.ua

У 2024-му році де-юре розпочались переговори про вступ України до Євросоюзу. Фактичні переговори мають розпочатись разом із відкриттям шости переговірних кластерів.

Амбітна мета України – відкрити п’ять-шість кластерів вже 2025 року, заявив під час січневого візиту до Варшави президент Володимир Зеленський. Сподівання Києва пов’язані, зокрема, із головуванням в Раді ЄС двох дружніх країн.

У першому півріччі 2025-го, за головування Польщі у ЄС, Україна сподівається відкрити два-три переговірних кластери. У другому, за головування Данії, – ще три.

Членство України в ЄС допоможе Польщі досягти двох фундаментальних цінностей – більша безпека і більше процвітання, пише Ян Кущинський, головний переговірник Польщі на переговорах про вступ до ЄС, який відбувся у 2004 році.

«30 років тому вступ Польщі до ЄС відповідав геостратегічним та геоекономічним інтересам Німеччини, – вважає він. – Сьогодні аналогічні міркування повинні визначати позицію Польщі щодо вступу України».

Слова Кущинського – частина вступного слова до 40-сторінкового аналітичного дослідження «Дорожня карта польсько-українських переговорів у процесі вступу України до ЄС», яке зробила Фундації Баторія. Разом з десятьма українськими та польськими дослідниками Кущинський проаналізував виклики та переваги за кожним із шести переговірних кластерів.

Дослідження є у розпорядженні Forbes Ukraine. Ось десять ключових викликів України на шляху до ЄС.

Виклики кластера «Fundamentals»

Кластер fundamentals – найважливіший у переговорах. Він відкривається першим та закривається останнім. Стосується якості демократичних інститутів, верховенства права, прозорості влади та державних закупівель. Успіх у цьому кластері гарантує успіх всіх переговорів. Але є щонайменше три виклики.

Вплив війни на реформи

В умовах війни неможливо забезпечити повну незалежність багатьох інституцій, а держава лишатиметься централізованою та мілітаризованою. ЄС враховуватиме ці особливості в оцінці прогресу України, але вони створюватимуть напруження і можуть бути використані противниками розширення Євросоюзу.

«Балканський сценарій»

Негативний досвід Західних Балкан: відсутність чіткого часового горизонту і перспектив вигод демотивує політичні еліти робити реформи, особливо у сфері верховенства права.

Щоб уникнути цього сценарію, потрібна чітка перспектива вигод для України. Послідовне впровадження реформ має супроводжуватись наступним етапом інтеграції з ЄС, щоб українське суспільство відчувало її позитивні наслідки.

Нечіткість бенчмарків

З деяких питань, кластер fundamentals не містить чітких законів, які країна-кандидат має впровадити. Натомість ЄС розробляє цільові показники (benchmarks) для кожної країни. Часто вони нечітко сформульовані, як от «видимий прогрес».

Нечіткість формулювань може призвести до неоднозначного трактування та політичного впливу на реформи. З цією проблемою теж стикались західнобалканські країни.

Виклики кластера «Внутрішній ринок»

Кластер фокусується на економічній інтеграції та функціонуванні чотирьох ключових свободах внутрішнього ринку ЄС: руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили.

Перевагою від реалізації кластера стане необмежений доступ українського експорту на ринок ЄС, інтеграція українських виробників у ланцюги доданої вартості ЄС.

Однак є щонайменше два виклики.

Нова дискусія про доступ України до ринку ЄС

У червні 2025-го закінчується дія автономних торгівельних преференцій (АТП), запроваджених ЄС після початку повномасштабного вторгнення. Вони означали повну лібералізацію торгівлі та безмитний доступ на ринки ЄС для всіх українських товарів.

Після завершення дії АТП дискусія про повноцінний доступ України до єдиного ринку ЄС почнеться заново.

Виклик – знайти правильний баланс між відкриттям ринку для української продукції та наданням виробникам ЄС достатнього часу для адаптації.

Дві проблемних свободи

Викликом для України може стати прийняття європейських правил у сфері фінансових послуг та забезпеченні свободи руху капіталу через національні кордони.

Найбільш чутливим питанням буде мобільність робочої сили, зокрема через демографічні проблеми.

Після вступу до ЄС у 2004-му 6,6% населення Польщі переїхали до «старих країн-членів ЄС» в пошуках кращої роботи. У випадку України можна очікувати подібного або більшого відтоку робочої сили після вступу до ЄС.

Кластер «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості»

Потенційно – найконфліктніший кластер у відносинах з Польщею. Є три виклики.

Конкуренція

Україна є великим конкурентом для сільськогосподарських виробників ЄС, особливо щодо насіння сої, соняшнику, кукурудзи, картоплі та капусти.

Водночас структури сільського господарства України та Польщі відрізняються. В Україні 85% сільськогосподарського виробництва припадає на сільгоспкультури, лише 15% – на тваринництво. У Польщі – 49% на 51%. Ринок зернових є єдиною сферою конкуренції між українськими та польськими виробниками.

Участь України у Спільній аграрній політиці (САП) ЄС

Участь України у САП потенційно є одним із найскладніших питань переговорів. Вартість вступу України до САП розглядається як проблема через кошти, необхідні для фінансування прямих виплат українським фермерам та фондам розвитку сільських територій в країні.

За оцінкою Ради ЄС, за чинних правил САП, це може коштувати Євросоюзу €96,5 млрд протягом семи років, що призведе до скорочення субсидій для чинних членів ЄС на 20%.

Польща – у п’ятірці найбільших бенефіціарів САП, близько 40% доходів польське сільське господарство отримує з САП.

Участь України в САП може скоротити фінансування Польщі та зменшити доходи польських фермерів. Тож, цілком можливо, що Україна не матиме повного доступу до коштів САП якийсь час після вступу до ЄС – так само як колись Польща.

Скорочення фінансування Польщі з Фонду згуртованості

Cohesion fund (Фонд згуртованості) надає підтримку державам-членам з ВВП на душу населення нижче 90% від середнього показника по ЄС. Польща має показник у 80% і є найбільшим бенефіціаром політики згуртованості у 2021-2027-х.

ВВП України на душу населення – лише 23% від середнього показника ЄС. Вступ України до ЄС може призвести до скорочення фінансування політики згуртованості для Польщі та потенційно перетворити її з нетто-бенефеціара на нетто-донора.

Виклики інших кластерів

Основний виклик кластера «Зелений порядок денний» – збільшення генерувальних потужностей відновлювальних джерел енергії в Україні. Мета ЄС збільшити частку ВДЕ у споживанні енергії в ЄС — до 42,5% до 2030 року. Мета України – 27%. Але і менш амбітної цілі буде важко досягти, оскільки напередодні повномасштабного вторгнення частка ВДЕ в українському споживанні була меншою за 11%.

Виклик кластера «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток» – Україна повинна буде контролювати східний кордон ЄС. Як у 2004-му році – польська, так і українська митна служба після вступу до ЄС повинна буде контролювати потік підробок, контрабанди й піратства на територію ЄС.

Найменш проблемний – останній кластер «Зовнішня політика». Найбільш важливі та сумісні взаємні інтереси Польщі та України лежать сфері безпеки та оборони. Це виключає конкуренцію та відкриває вікно для співпраці.