виклики економіки України у 2025–2027 роках — Forbes.ua

Відновлення економіки України після війни залежить від зовнішньої підтримки партнерів, ефективного управління ресурсами та створення сприятливого бізнес-клімату. Про основні виклики та перспективи відновлення розповідають Наталія Шаповал та Дмитро Круковець із KSE Institute, керуючись звітом KSE Institute

У 2025–2027 роках стійкість економіки України залежатиме від міжнародного фінансування, головним джерелом якого стане ініціатива ERA від країн G7. Вона підтримає бюджет, забезпечить макроекономічну стабільність і закладе основу для повоєнного відновлення, йдеться у прогнозі Ukraine Macroeconomic Handbook від KSE Institute.

Попри виняткову стійкість економіки під час війни, Україна потребує стабільної міжнародної підтримки, контролю інфляції та інвестицій у відновлення. За прогнозами KSE Institute, МВФ та інших організацій, війна може завершитися до кінця 2025 року. Після цього можливі два сценарії: низькоінтенсивний конфлікт або повне припинення бойових дій завдяки дипломатичним зусиллям.

Економіка України продемонструвала виняткову стійкість в умовах війни, але виклики залишаються. Серед них — необхідність ритмічної підтримки міжнародних партнерів, контроль за інфляцією та інвестиції у відновлення.

Міжнародна допомога 

У 2025–2027 роках Україна залишатиметься залежною від міжнародної допомоги, яка може сягнути $93 млрд: $75 млрд у позиках та $18 млрд у грантах. Понад половину цієї суми ($50 млрд) забезпечить механізм ERA від G7.

Фінансування допоможе покрити прогнозований бюджетний дефіцит у 2,9 трлн грн протягом наступних трьох років, компенсувати торговельний дисбаланс і відтік капіталу резидентів та низький рівень інвестицій. Також сприятиме зростанню валютних резервів України на $12 млрд до 2027 року, що дасть НБУ змогу стримувати девальвацію гривні.

Водночас висока залежність від позик, які згідно з оцінками KSE Institute у 2024 році покривали 80% дефіциту бюджету, посилює ризики надмірного боргового навантаження. Управління цими викликами стане ключовим завданням для уряду.

Інфляція та монетарна політика

Наприкінці 2024 року інфляція в Україні сягнула 12% через подорожчання електроенергії, зростання зарплат і низьку врожайність.

НБУ посилив монетарну політику, втручаючись у валютний ринок для стримування девальвації гривні та інфляційних очікувань. У першому півріччі 2025 року облікова ставка може зрости до 15%, щоб знизити інфляційний тиск, прогнозує KSE Institute.

Очікується, що інфляція впаде до 9% у 2025 році та до 5% у 2027-му, що сприятиме відновленню економіки. Уповільнення зростання цін сприятиме зміцненню купівельної спроможності населення. Водночас високі ставки можуть ускладнити доступ бізнесу до кредитів і стримати інвестиції.

Інвестиції та відновлення

Попри війну, українська економіка зростає приблизно на 4% на рік, а після завершення бойових дій цей показник може досягти 6%. Це свідчить про її стійкість навіть за умов атак РФ, енергетичної кризи та проблем на ринку праці.

У 2025 році ключовими факторами зростання ВВП України залишатимуться споживчі витрати, а після війни інвестиції стануть рушієм відновлення. Очікується, що їхній загальний обсяг у 2025–2027 роках складе $100 млрд, хоча для повного відновлення потрібно понад $500 млрд.

Тому головне завдання уряду на 2025 рік — залучення нових джерел фінансування. У пріоритеті — конфіскація заморожених російських активів, а також створення сприятливого інвестклімату через прозоре використання коштів і сучасні підходи до відбудови інфраструктури.

Енергетика та стійкість

Через російські атаки на енергетичну інфраструктуру, у 2024 році Україна імпортувала рекордні 4,1 ТВт-год електроенергії, що спричинило зростання цін, інфляції та уповільнення зростання ВВП.

У 2025 році імпорт планують скоротити до 2,7 ТВт-год, а у 2026-му — до 1,9 ТВт-год завдяки відновленню 3 ГВт пошкоджених потужностей і запуску 1 ГВт нових. Це забезпечить стабільне енергопостачання, знизить витрати бізнесу та підтримає економічне зростання.

Подальше скорочення імпорту електроенергії послабить тиск на торговельний баланс і стабілізує ціни всередині країни.

Ринок праці

Очікується, що рівень безробіття в Україні знизиться з 25% у 2022 році до 10% у 2027-му, хоча оцінки НБУ та Мінекономіки дещо відрізняються від прогнозу KSE Institute. Відсутність системних опитувань робочої сили спричиняє розбіжності у прогнозах.

Ринок праці залишається дисбалансованим через еміграцію та мобілізацію, що створює дефіцит кваліфікованих кадрів. Це ускладнює пошук працівників для бізнесу, оскільки попит на спеціалістів значно перевищує пропозицію. До того ж на ринку спостерігається значна невідповідність між затребуваними та наявними навичками, що поглиблює дисбаланс.

Ще один виклик — лише половина з 6,8 млн українців, які виїхали за кордон, планують повернутися після війни, що може поглибити нестачу працівників у ключових секторах.

Водночас внутрішньо переміщені особи поступово інтегруються у місцеві ринки праці, особливо на сході та півдні, тоді як на заході спостерігається невідповідність між навичками ВПО та попитом.

Зарплати у 2024 році у номінальному вираженні зросли на 21,5%, що посилює інфляційний тиск. Для розвʼязання проблеми необхідні програми перекваліфікації, підтримка бізнесу у створенні робочих місць та залучення іноземних інвестицій у сектори, які найбільше постраждали від війни.

Українська економіка залишається стійкою навіть під час війни, але для відбудови та довгострокового зростання необхідні міжнародна підтримка, інвестиції, стабілізація інфляції та реформи у сфері праці й енергетики. Це стане ключем до відновлення та розвитку України.