Розмова Трампа з путін: про що насправді домовилися

Чи йшлося про Запорізьку атомну станцію під час телефонної розмови Трампа і путіна достеменно невідомо. Фігурувала тільки загальна енергетична тема.
Бесіда, нагадаю, відбулася у вівторок. У росії заявили, що ця розмова стала найдовшою в історії перемовин господарів кремля і Білого дому, адже тривала більш як дві години. Втім, жоден зі співрозмовників не вийшов потім до преси: обидві сторони обмежилися текстовою публікацією основних тез.
Але російська й американська версії виявилися різними! До чого ж домовилися, а в чому розбіжності – аналіз далі.
Пост на 4 абзаци на сторінці прессекретарки Білого дому – і вдвічі більша публікація на сайті Кремля. На початку обидвох звітів про телефонну розмову – згадка про необхідність припинення бойових дій в Україні та встановлення миру.
У США заявили, що мирний процес почнеться з енергетичного й інфраструктурного припинення вогню, а також технічних перемов з припинення вогню у Чорному морі.
У путіна – згадка про взаємну відмову сторін від ударів лише по енергетичній інфраструктурі, мовляв, уже віддав наказ армії.
А ось щодо 30-денного перемир’я – кремль висунув низку умов, серед яких припинення мобілізації в Україні та переозброєння ЗСУ, зупинка закордонної військової допомоги й надання розвідданих Києву. У звіті США про це ані слова.
Натомість американці заявили про розмову щодо Ближнього Сходу, як про регіон для потенційної співпраці сторін. А також про потребу зупинити розповсюдження стратегічної зброї й про те, що Іран не має посилюватися, аби знищити Ізраїль.
У російському звіті проанонсували обмін полоненими, а також ідею путіна організувати хокейні матчі між росіянами й американцями.
Звідки ж така різниця щодо підсумків розмови? Який трек створює росія в перемовинах зі США? Які його підтексти та приховані мотиви? Дипломатичні нюанси разом із політичними експертами досліджувала Ніна Коломієць.
Розбіжності щодо змісту розмови помітили вже в першому інтерв’ю, яке дав після дзвінка американський президент. Приміром, висловився про начебто висунуті під час бесіди вимоги росії – зупинити допомогу Україні та припинити мобілізацію. Зараз каже: і мови про це не було.
Дональд Трамп, президент США:
Ні, він цього не казав. Ми взагалі не обговорювали допомогу. Розмовляли багато про що, але про це не йшлося.
Далі – більше. Наступного дня після розмови Дональда Трампа з Володимиром Зеленським у Білому домі пообіцяли надавати розвіддані й посприяти з постачанням “Patriot”.
Керолайн Левітт, речниця Білого дому:
Президент Зеленський попросив додаткових систем ППО для захисту цивільного населення. І зокрема, ракетні комплекси “Петріот”. Президент Трамп погодився допомогти йому з того, що є в Європі.
Усе це означає, що на вимоги путіна, США не повелися.
Головна тема перемовин Трампа з путіним, а згодом і з українським президентом – припинення ударів по енергетиці. Таке, переконані експерти, украй необхідні передовсім москві.
Тарас Загородній, політолог, керівний партнер “Національної антикризової групи”:
Очевидно, що з настанням тепла удари по українській енергетиці вже не мають такої сили та ефекту, як хотілось би росіянам. А удари по російській енергетиці нарощуються. Ви бачите, кожного дня прилітає, так?
Не тільки вже НПЗ, а йдеться про нафтопроводи. Нафтопроводи, тому що в них немає обладнання для того, щоб його швидко замінити через санкції.
Українська сторона пропозицію про енергетичну тишу підтримує. І вже навіть готує список об’єктів, які мають бути поза ударами. Виконання бодай цієї домовленості, кажуть фахівці – це перший, але надважливий крок до вагомих зрушень в досягненні миру. Але є нюанси.. Російське керівництво часто не тримає слова.
Петро Олещук, доктор політичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
Тобто висока доля ймовірності, що росіяни досить швидко це все порушать, як, наприклад, це уже було з тією самою зерновою угодою. Там взагалі був цікавий момент, вони підписали зернову угоду, і в цей же день нанесли потужний удар по інфраструктурі порту “Одеса”. Тобто не виключено, що, наприклад, після підписання якоїсь угоди про припинення вогню стосовно енергетичної інфраструктури росіяни це відзначать якимось масштабним ударом по українській енергетиці.
Едвард Лукас старший віцепрезидент Центру аналізу європейської політики:
Небезпека будь-якої угоди з росією полягає в тому, що вона не дотримується своїх угод. москва використовує договори як політичну зброю для маніпулювання подальшими результатами. Якщо ми отримаємо так зване морське припинення вогню, чи означає це, що Чорноморський флот повернеться до Севастополя чи вони ремілітаризують Крим і зроблять його загрозою для морських шляхів? У всіх цих випадках заяви дуже відрізняються від того, що відбувається насправді.
А що ж відбувається насправді? На думку експертів, це тонка маніпулятивна гра кремля. Утім, поки грає в одні ворота. І головне тут не поцілити в штангу на очах у всього світу. Адже, соже, і в Києві, і у Вашингтоні розуміють дипломатичні маневри москви.
Тарас Загородній, політолог, керівний партнер “Національної антикризової групи”:
путін достатньо хитруватим способом намагається вибудувати нові емоційні зв’язки в першу чергу з американцями, це і хокей, це давайте щось інше, давайте Іран обговорювати, щоб потім так, знаєте, залізти в душу, а потім починати говорити: “Ну, давайте тут у нас щось Україна залишається, давайте це за дужки винесемо, знімайте санкції й так далі”. Спорт – це завжди політика, тому що це створює спільну емоцію. Спорт об’єднує людей. І тут наступний посил: “Навіщо тоді ми сваримось?” Ми ж великі держави.
Після телефонних розмов на найвищому рівні перемовні групи знову вирушать у Саудівську Аравію. Найближчими днями мають відбутися зустрічі технічних груп України й США. На них, імовірно, обговорюватимуть часткове припинення вогню по енергетичній і цивільній інфраструктурі, а також безпеку судноплавства. Анонсовані перемовини й між представниками штатів і росії. Човникова дипломатія продовжує роботу.