лекція від очільниці ЄЦБ — Forbes.ua

Президентка Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард, 69, виступила 19 червня у Києві на дослідницькій конференції, організованій НБУ та Національним банком Польщі. Доповідачка почала з цитування Шевченка, але потім перейшла до більш нагальних речей – підводних каменів економічної та політичної інтеграції з Євросоюзом, а також перспектив для України як майбутнього члена ЄС. Forbes Ukraine публікує ключові тези з промови Лагард, а також її відповіді на сесії Q&A 

Пряма мова Крістін Лагард скорочена та відредагована для зрозумілості. 

Переваги інтеграції у фрагментованому світі 

Розпочну промову зі слів Тараса Шевченка. Той писав: «У своїй хаті – своя сила і правда, і воля». Боротьба України проти Росії нагадує усій Європі цю істину. Бо безпека і процвітання Європейського Союзу залежать від нашої єдності та інтеграції з сусідами. 

Із історії ЄС можна винести два важливі уроки. Перший – поглиблення інтеграції збільшує вигоду, але водночас підвищує ризики, якщо тими не управляти розумно. І другий – переваги від інтеграції не є ні автоматичними, ні перманентними. Їх потрібно постійно підтримувати реформами, і такими, які б відчутно покращували життя громадян. 

Найважливіший партнер ЄС – сам ЄС. Приблизно 65% експорту з Єврозони йде до інших країн ЄС, а також Великої Британії, Норвегії та Швейцарії. Ми головний торговельний партнер України, 50% вашого експорту у 2024-му був до нас.

Урок 1. Навчитись керувати інтеграційними ризиками

Чи все в ЄС завжди йшло гладко? Ні. Важливо памʼятати, що інтеграція без відповідних реформ може принести значні ризики, особливо для фінансового сектору. Там інтеграція часто призводить до появи нестабільних потоків іноземного капіталу. Їхнє непропорційне розподілення ускладнює розрізнення сталого зростання від нестійких надлишків.

Не всі країни європейського регіону постраждали від кризи 2008-го однаково. Ті, які мали чітку політику спрямування іноземних інвестицій у продуктивні сектори, та жорстку фінансову політику, відносно нормально пережили шторм. 

Якщо післявоєнна відбудова України проходитиме за планом, упродовж наступного десятиліття ви можете залучити величезні обсяги іноземного капіталу. Без належних контрольних запобіжників ризикуєте ці гроші використати неефективно. Нехай угода про асоціацію між Україною та ЄС і угода про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі стануть вашими каталізаторами для фінансових реформ. 

Регулювання банківської системи України уже на 75% відповідає стандартам ЄС. Вам не слід зупинятись. Прогрес у цій справі – головне. Особливо він важливий у сфері фіскального управління. І тут мова не лише про відповідність зовнішнім стандартам. Мова про те, щоб кожні євро і гривня приносили користь українцям. 

Урок 2. Яка вона – стала інтеграція? 

Реформи – це не про одноразовість. Щоб зберегти вигоду від них, їх потрібно постійно продовжувати. Це тривала подорож, під час якої уряд може стикнутись із принаймні двоми великими викликами. 

Перший – коли громадяни довго не відчувають ефекту від реформ, у них знижується довіра до них і заодно до уряду. Рішення – говорити з людьми. Комунікація центральних банків зазвичай направлена на дуже конкретну аудиторію. Банківський жаргон незрозумілий простим людям. Це потрібно виправляти. Центральним банкам слід навчитись «розшифровувати» свої професійні коди. 

Другий виклик – структурні зміни в економіці можуть з часом послабити зв’язок між інтеграцією та економічним зближенням. Цьому зближенню історично сприяла інтеграція товарних ринків. Зараз же відбувся зсув, і майбутнє світу й ЄС зокрема – за розширенням сфер послуг, особливо цифрових. Потужними сервісними хабами зазвичай стають великі, заможні міста. Глибша інтеграція там не гарантує широкого економічного зближення в межах усього регіону. Аби це зближення відбулось, треба інвестувати в освіту, навички та цифровізацію. 

Найкращий спосіб підтримувати імпульс реформ – визнати важливість громадської підтримки та поєднувати покращення управління з розвитком секторів, у яких країна має очевидну конкурентну перевагу. 

Для України це її ІТ-сектор. Лише у 2023-му експорт ІТ-послуг з України досягнув майже $7 млрд. Ви щороку випускаєте 130 000 студентів у галузі STEM, це більше, ніж Німеччина та Франція. У кількох українських містах активно працюють успішні ІТ-кластери, а такі великі іноземні компанії, як Apple, Microsoft, Boeing і Siemens, заснували в Україні свої центри R&D.

Українські фірми вже виробляють близько 7% усіх джгутів проводів, що використовуються в європейських автомобілях. Уся наша галузь зараз переорієнтовується на електрокари. Це ваш шанс закріпитись як лідер там. А також у виробництві дронів, які знайшли широке використання не лише на полі бою, а й у цивільній сфері. 

Тримайте курс інституційних реформ і адаптовуйте свою економіку до нових можливостей. Лише так ви зможете стати двигуном зростання в європейському регіоні. 

Я була першим директором-розпорядником МВФ, який приїхав до України в 2015 році. Згодом стала першою президенткою ЄЦБ, яка відвідала Україну в 2025-му. Сподіваюся, що через деякий час знову приїду до столиці, але для того, аби провести тут засідання Ради Європейського Центрального Банку.

P.S. Майбутнє євро та реформа ЄС

Зараз євро – друга резервна валюта у світі, якщо не брати до уваги золото. Щоб вона була першою, необхідне виконання трьох передумов – геополітичної, економічної та правової. 

На геополітичній арені ЄС повинен і далі демонструвати свою готовність виступати надійним торговельним партнером. У нас діє 72 двосторонні договори, це 40% міжнародної торгівлі. Потрібно більше? Риторичне запитання. Наша економічна міць полягає у тому, аби бути інвестиційно привабливими та мати змогу адекватно поглинати капітал. У дечому з цього переліку ми можемо навчитись в України.

І останнє – подобається нам це чи ні, ми повинні дотримуватись правил міжнародного валютного порядку. Якщо підписуємо контракт, то повинні його виконувати.

ЄС потребує іншого стилю управління, я це продовжу повторювати. Якого саме і як його досягти – сказати важче. Я не експерт, але моє бачення – перейти від консенсусного прийняття рішень до прийняття за рішенням більшості. Як це відбувається у Керівній раді ЄЦБ.