Публічно-приватне партнерство та $1 млрд для України. Як бізнес й донори можуть відбудовувати країну вже зараз? Розповідає міністерка економіки Юлія Свириденко

Потреби у відбудові України – $524 млрд, згідно з даними Світового банку. Але після трьох років повномасштабної війни держава не має на це достатньо ресурсу. Бюджет працює на оборону, донори покривають дефіцит. Водночас є низка проєктів, які потрібно реалізовувати тут і зараз.

Механізм публічно-приватного партнерства (ППП) дозволяє вже діяти. Законопроєкт №7508 про ППП, ухвалений парламентом в цілому, відкриває для України можливість реалізовувати проєкти в партнерстві з бізнесом та донорами. Хоча концепт ППП в Україні існує вже давно, повноцінно запрацювати цей інструмент може тепер.  

Очікуємо, що в найближчі роки реалізація зможе принести Україні до $1 млрд у конкретні проєкти в транспорті, енергетиці, охороні здоров’я, муніципальній інфраструктурі. 

Як було раніше

До 2022 року будь-який великий інфраструктурний проєкт був справою бюджету. Хотіли побудувати лікарню – виділяли гроші, проводили тендер, будували, платили. Але за такого підходу держава стикалась із типовими проблемами: затримки, перевитрати, брак гарантій якості.

Інша модель – концесія, коли бізнес будує щось і заробляє на кінцевому споживачі (наприклад, порт або платна дорога), – підходила далеко не для всіх обʼєктів. Лікарні, школи, водогони, житло – неможливо зробити без державної або донорської підтримки. 

Не було механізму довгострокових бюджетних зобов’язань – саме це блокувало можливість платити інвестору після будівництва. 

Через це в Україні роками не працювала модель, яка у світі вважається базовою: коли приватний партнер будує інфраструктуру за свої кошти, а держава поступово повертає інвестицію, оплачуючи не будівництво як таке, а платить лише з моменту готовності до експлуатації. Така собі розстрочка за результат. 

Така модель успішно працює у Великій Британії з 1990 років. У країні за 30 років реалізували понад 1200 таких проєктів на суму понад £70 млрд. Зараз створюємо умови, щоб Україна зробила те саме, але швидше.

Гібридна модель ППП

Законопроєкт №7508 дозволяє запускати гібридну модель ППП: поєднання приватного та донорського фінансування (гранти від міжнародних партнерів). 

Фінансові можливості держбюджету украй обмежені: майже всі ресурси покриті гарантіями або борговими зобов’язаннями. Потреба в інфраструктурних інвестиціях зростає щодня. Ці проєкти не можуть чекати. Але їхня вартість часто надто висока для одного бюджету чи одного інвестора.

Поєднання донорського та приватного фінансування дозволить:

• зменшити ризики для бізнесу;
• знизити вартість проєкту для держави;
• не створювати надмірного тиску на бюджет. 

А головне – дасть змогу будувати важливу інфраструктуру вже зараз. Якщо Франція чи Швейцарія готові дати грант на частину лікарні, бізнес фінансує решту – і ми отримаємо об’єкт уже через два роки, а не через 10.

Нові можливості для маленьких проєктів

Для невеликих проєктів (до €5,5 млн) тепер діють спрощені процедури. Раніше навіть для найменших проєктів вимагалось повноцінне техніко-економічне обґрунтування, що потребувало значних коштів і залучення консультантів. Тепер достатньо лише концептуальної записки, що дозволяє значно пришвидшити підготовку, знизити витрати та оперативно ухвалювати рішення щодо реалізації.

Це стосується переважно малих проєктів у громадах, таких як реабілітаційні центри, садочки чи доступне житло. 

Наприклад, для будівництва компактних житлових комплексів для людей, які втратили домівки, тепер можна одразу надавати право власності. Такі рішення можуть бути особливо корисними для малих міст і селищ, особливо для соціально важливих ініціатив.

Розширення переліку публічних партнерів

Ще одна зміна – розширення кола публічних партнерів у ППП. Тепер укладати партнерства з приватним бізнесом можуть не лише центральні органи влади чи органи місцевого самоврядування, а й державні компанії, такі як «Укрзалізниця» чи «Нафтогаз». Раніше партнерства не могли реалізовуватись на базі майна цих компаній через відсутність відповідної законодавчої бази.

Завдяки цій зміні можна буде реалізовувати проєкти відновлення інфраструктури, наприклад реконструкцію вокзалів чи будівництво логістичних вузлів. 

Платити за такі проєкти зможе сама «Укрзалізниця», що дозволить уникнути додаткового навантаження на державний бюджет.

Знято інші бар’єри

Ще одна новація – право Кабінету Міністрів вводити спрощену процедуру для проєктів відновлення економіки або інфраструктури, зокрема в таких сферах, як охорона здоров’я, енергетика, транспорт та соціальні послуги. 

Вона діятиме під час дії воєнного стану та ще сім років після його скасування і стосуватиметься проєктів, визначених на рівні держави чи громади. Наступний крок – уряд має розробити чіткі правила реалізації цього механізму.

Закон також передбачає нові гарантії для інвесторів, зокрема щодо незмінності законодавства, умов зміни вартості договору чи його дострокового припинення. 

Водночас було оновлено понад 30 секторальних законів, щоб зняти бар’єри для запуску ППП у сферах житла, транспорту, медицини, освіти, культурної спадщини, електронних комунікацій та інших сферах. 

Це зробило галузеве законодавство узгодженим із ППП і дозволить запускати проєкти без юридичних обмежень, які раніше стримували розвиток партнерств.

На що ми розраховуємо

Законопроєкт №7508 відкриває нові можливості для залучення приватного капіталу в інфраструктурні проєкти, зокрема в транспорт, енергетику, охорону здоров’я та соціальну інфраструктуру. До цього часу в Україні були лише два великі концесійні проєкти, які стартували до повномасштабного вторгнення, – порти Ольвія та Херсон. Однак новий закон має потенціал покращити ці показники.

Наразі вже готуються концесійні проєкти в Чорноморську, а також проєкти ППП у сфері охорони здоров’я в Житомирі, Вінниці та Львові. Законопроєкт дозволяє залучити донорське фінансування для реалізації таких проєктів.

Очікується, що в найближчі кілька років завдяки новому законодавству вдасться залучити до мільярда доларів фінансування в конкретні проєкти. Проте потенціал значно більший. Наприклад, у післявоєнний період ключовими об’єктами ППП можуть стати аеропорти, що є класичними концесійними моделями з прибутковою бізнес-логікою.

Успіх залежатиме не тільки від законодавства, але й від доступу до донорського фінансування, безпекової ситуації та рівня довіри інвесторів. Проте вже створюється правова рамка, яка дозволить запускати проєкти, як тільки з’явиться така можливість.