хто зареєструється 1 вересня та яку інформацію будуть надавати лобісти/ки? — Forbes.ua

З 1 січня 2025 року в Україні офіційно зʼявилася професія лобіста, але закон діє без інфраструктури: Реєстр прозорості обіцяють запустити до вересня, а штрафи за порушення законодавства у сфері лобіювання можуть відкласти до 2026-го.

Керівниця публічної політики Bolt та членкиня правління ГО «Українська асоціація лобіювання» (ULA) Юлія Маліч розповідає, які проблеми створив закон про лобіювання і що можна робити вже зараз, поки лобісти й бізнес опинилися в правовому лімбі

В Україні давно жартують, що «лобізм є, а слова немає». З 1 січня 2025-го це вже не жарт: чинним став закон №3606-IX «Про лобіювання». Це перший документ, що офіційно визнає професію лобіста в Україні та виводить її з тіні. 

Та от парадокс: закон набрав чинності, а живої інфраструктури ще немає. Реєстр прозорості НАЗК, який вимагатиме від лобістів звітувати про свою діяльність, клієнтів та фінансові витрати, обіцяють запустити до 1 вересня, а адміністративні штрафи за порушення законодавства у сфері лобіювання пропонують відкласти аж до вересня 2026-го. 

Тож маємо рік «буферного режиму», щоби розібратися, як жити за новими правилами, не зламавши обидві руки на старті.

У Брюсселі без реєстрації в EU Transparency Register ви не отримаєте бейдж та не пройдете далі першого повороту в коридорі парламенту. Система діє понад 10 років. Вона фіксує все – від клієнтів і бюджетів до розкладу зустрічей із посадовцями. 

Український закон лише підтягує нас до цієї планки. Якщо хтось сприймає звітність як тягар, насправді це перепустка у європейський політичний простір.

Що ж означає «звітувати»

Закон про лобіювання вимагає від лобістів подавати звіти кожні пів року: хто лобіює, в чиїх інтересах, за які гроші й з ким саме спілкувався. Неважливо, йдеться про годинну зустріч у міністерстві чи п’ятихвилинну розмову в Zoom. 

Формулювання «зустрічі та інші форми спілкування» звучить невизначено та залишає широкий простір для тлумачень. Телефон, месенджер, e-mail, навіть нетворкінг за кавою – усе це може підпадати під звітність. Але де чітка межа? 

Закон не уточнює, а чек-листів від НАЗК наразі немає. Видається, що вирішити, хто саме буде в реєстрі, – на розсуд компаній та фізосіб.

Також у діалозі з НАЗК стало зрозуміло, що витрати на лобіювання мають входити до звіту. Що саме: витрати на проведення заходів, дослідження та дотичні інструменти, що покликані впливати на думку стейкхолдерів? 

Це стосується не лише центральної влади?

Об’єктами лобіювання вважаються всі суб’єкти нормотворчості: від уряду до місцевих рад і департаментів. Київський департамент архітектури, міська рада Мукачева чи обласна військова адміністрація так само потрапляють у коло звітності. Важливим є не рівень влади та географія, а наявність повноважень створювати або впроваджувати законодавчі норми.

А як бути, наприклад, регіональному директору з Мюнхена, який курує регіон Східної Європи й періодично телефонує українському міністру щодо будівництва заводу? 

Закон не вимагає українського резидентства від суб’єкта лобіювання, тож він має або самостійно зареєструватися, або делегувати лобістський мандат місцевому представнику. Але як саме це оформити юридично, наразі невідомо.

Реєстр прозорості: що з ним відбувається

Ще восени 2024-го Кабмін затвердив положення про реєстр. Документ деталізує структуру бази даних, але не дає відповіді, як ними користуватися.

Чи буде доступ до API, які формати файлів підтримуватиме система, чи зможе бізнес протестувати масове завантаження клієнтів одним кліком у тестовому середовищі?

НАЗК запевняє, що інтерфейс буде «дружнім», та поки бачимо лише пресрелізи й обіцянку відкрити публічний доступ.

Відкриті запитання без відповідей:

• Конфіденційність клієнтів для агенцій. Закон зобов’язує розкривати кінцевого бенефіціара лобістської діяльності. Але що робити, якщо ця інформація підпадає під NDA? Положення не дає чіткої відповіді.
• «Кава» vs «нетворкінг». Де закінчується невимушена бесіда за кавою і починається лобіювання? Чи вважається small talk форматом впливу? В НАЗК кажуть «так», якщо є субʼєкт, обʼєкт та предмет лобіювання.
• Віддалена комунікація. Як фіксувати розмову, якщо обидва співрозмовники фізично знаходяться за межами України? Онлайн-дзвінок між Берліном і Варшавою – це вже лобіювання в Україні чи ні? Так, якщо знову-таки є субʼєкт, обʼєкт і предмет лобіювання. 

Навіщо потрібен діалог із регулятором

У липні 2025 року відбулася зустріч між НАЗК та Українською асоціацією лобіювання. Домовилися про підготовку роз’яснень у форматі FAQ та організацію окремого заходу для практиків – тих, хто щодня працює з новими правилами. З’ясувалося, що закон передбачає відповідальність за лобістську діяльність без офіційної реєстрації. Ба більше, у певний момент, ймовірно, почнуть відстежувати тих, хто працює без статусу, адже в соцмережах чимало людей відкрито пишуть, чим займаються і яку компанію представляють.

Парламент уже двічі ставив питання на паузу. Спершу дію закону відтермінували до 1 вересня 2025-го, тепер на підході законопроєкт, що зсуває адміністративну відповідальність до 2026-го. З одного боку, це дає бізнесу час на адаптацію. З іншого – зникає мотивація реєструватися одразу.

Маємо ризик: без реєстрацій реєстр не запрацює, без реєстру нема кого штрафувати. Виходить замкнене коло.

Але навіть у ЄС не все ідеально. Навесні 2024-го Європейський рахунковий суд розкритикував власний же Transparency Register. Аналітики виявили, що неформальні контакти легко прослизають у «тінь». Це гарний урок: система збору даних працює лише тоді, коли чиновники самі «відкривають» свій календар і приймають до нього лобістів виключно через реєстр. Інакше навіть найкраща система дасть збій. Україна може одразу врахувати ці помилки й побудувати ефективнішу модель з нуля.

Три кроки, які можна зробити вже зараз

1. Проведіть аудит усіх контактів із посадовцями за останній рік – не лише офіційні зустрічі, а й Zoom, месенджери, короткі дзвінки.
2. Перегляньте договори з клієнтами: додайте пункт про згоду на оприлюднення бенефіціара.
3. Заведіть просту CRM (або хоча б таблицю Google), де фіксуватимете дату, посадовця, канал зв’язку і тему розмови.
4. Розробіть внутрішню політику Lobbying Compliance: з власним визначенням лобізму, прикладами «сірих зон» та чітким алгоритмом – коли та що потрібно вносити до звіту.

Прозорість – це норма зрілої демократії, а не причина для страху. Фахівці та фахівчині лобіювання не бояться працювати у відкритому полі. Ми боїмося невизначеності. Поки парламент уточнює формулювання, а НАЗК розробляє інструменти, найважливіше – мати чіткі правила гри до того, як пролунає стартовий свисток. 

Якщо Реєстр прозорості запрацює так, щоб ним могли користуватися і бізнес, і громадськість, це стане важливим кроком до зрозумілішого, підзвітного політичного процесу.

А ми, лобісти, нарешті зможемо працювати відкрито і з гордістю сказати: «Так, ми впливаємо на політику. І робимо це прозоро».