Чак Валескіні про інвестиції в Україну — Forbes.ua

Як би ви описали стан газовидобутку в Україні після завданих ворогом руйнувань?

Війна триває майже чотири роки, і єдине слово, яким можна це описати, – спустошення. Внаслідок російських обстрілів фактично знищено близько половини потужностей України з видобутку газу, якого потребує українська промисловість, щоб продовжувати працювати. Ситуація дуже складна.

Але варто пам’ятати: скільки б обстрілів не відбулося і якої б шкоди не було завдано, газ і нафта залишаються в родовищах і все ще готові служити українцям. За належних умов ми можемо повернутися до роботи й усе відновити.

Які наслідки призупинення роботи приватних газових родовищ для енергетичної безпеки країни?

Наближається опалювальний сезон, і втрачені обсяги газу доводиться компенсовувати за рахунок імпортних поставок. Надто тривожно, що в умовах війни внутрішній видобуток значно скоротився, що автоматично підвищує залежність України від дорогого імпортного ресурсу.

Регуляторна невизначеність і процедурні затримки, що блокують роботу родовищ, перетворюють питання енергопостачання на питання національної безпеки. У критичних умовах кожен кубометр внутрішнього газу стає стратегічним ресурсом, а не лише економічним активом.

Яку частину імпорту можна було б замістити українським газом, якби всі родовища відновили роботу?

Хоча точні обсяги видобутку за іншими зупиненими ліцензіями невідомі, можна оцінити потенціал Enwell: відновивши видобуток зараз, компанія могла б забезпечити в опалювальний період ще 70 млн кубометрів газу, 10 000 т конденсату, 7000 т нафти та 5500 т скрапленого газу.

Це не масштаби ExxonMobil, але в нинішніх умовах кожен кубометр і кожен барель мають критичне значення. Важливо, що ці ресурси вже знаходяться в Україні і після завершення ремонту інфраструктури їх можна буде оперативно направляти на потреби промисловості.

Імпортозаміщення ж потребує часу: переговори, узгодження цін, налагодження логістики. Тому ключовий висновок – значну частину імпортного газу можна було б замістити внутрішнім ресурсом, який уже готовий до використання.

Чи має відновлення газовидобутку бути серед головних пріоритетів уряду під час війни?

Безумовно. Промисловість, особливо газова, не може зупинятися. Це водночас стратегічне й економічне питання. Усі оператори, які можуть і хочуть працювати, мають розглядатися як стратегічні партнери держави: вони допомагають у воєнних питаннях, сплачують податки, забезпечують робочі місця, що надзвичайно важливо у такі важкі часи.

Що потрібно змінити, щоб компанії могли швидше відновити роботу та залучити інвестиції для відбудови потужностей?

Компанії рівня Enwell Energy мають значний досвід роботи. Ми добре вміємо працювати в умовах ризиків безпеки чи складного навколишнього середовища, ми це робили у багатьох країнах.

Єдине, що ми не можемо контролювати, – стабільність політичного та регуляторного середовища. Це те, чого ми потребуємо від держави. Нестабільність створює невизначеність, скорочує інвестиції й гальмує розвиток.

Тобто регуляторна та політична непердбачуваність – найбільша проблема зараз?

Так, без сумнівів. Ми маємо все необхідне, щоб допомогти Україні розвʼязати енергетичні проблеми: кошти, висококваліфіковану команду, організаційний потенціал.

Як нестабільність і непередбачуваність політики впливають на довіру інвесторів і вартість активів міжнародних компаній?

Політична та регуляторна невизначеність суттєво підриває довіру інвесторів. Попри численні можливості у нафтогазовому секторі, увага глобального капіталу дедалі більше зосереджується на зелених енергетичних рішеннях і менш ризикових нафтогазових проєктах, а конкуренція за інвестиції зростає. Будь-які ознаки непередбачуваності відлякують потенційних партнерів і змушують їх шукати більш передбачувані можливості.

Це стосується не лише добувної галузі. Досвідчені міжнародні інвестори оцінюють стабільність політичного та регуляторного середовища як ключовий фактор у будь-якому секторі – від нафти і газу до харчової промисловості. Коли ризики невизначені, капітал перерозподіляється на користь інших ринків.

Чи можна сказати, що призупинення ліцензій знецінює активи і відлякує інвесторів?

Безумовно. Світ цікавиться Україною, у неї багато друзів. Але коли інвестори бачать, що, наприклад, ліцензії Enwell Energy призупинено, одразу виникає запитання: «Чому?». І часто ніхто не має часу вислухати всю історію. Інвестори просто рухаються далі. Це серйозно шкодить здатності залучати капітал.

Як прояснення державної політики могло б змінити ситуацію?

Чітка та передбачувана державна політика може змінити баланс буквально за одну ніч. Український уряд має позитивну репутацію на міжнародній арені, і якщо питання, подібні до ситуації з Enwell, вирішуватимуться в межах прозорих і логічних регуляторних процедур, сприйняття України серед інвесторів швидко покращиться. Це стане сигналом, що уряд діє послідовно та передбачувано, особливо в умовах війни, і це є ключовим фактором для побудови довіри капіталу.

Enwell Energy подала позов до міжнародного арбітражу проти України. Що призвело до цього рішення й чого ви сподіваєтеся досягти?

Це неприємна тема, але уникнути її не вдалося. Ми вичерпали всі можливості мирного врегулювання і зараз захищаємо інтереси наших інвесторів.

Наша мета – відновити стабільне та передбачуване регуляторне середовище, у якому компанія працювала раніше.

Щодо виконання рішень міжнародних арбітражів: на жаль, нерідко Україна їх ігнорує, що створює небезпечний прецедент і негативно впливає на репутацію країни серед інвесторів. Я обережно оптимістичний, що цього разу уряд виконає рішення, і це стане сигналом для всіх учасників ринку про серйозність регуляторної системи.

Які кроки уряд міг би зробити вже зараз, щоб відновити довіру інвесторів?

Українське бізнес-законодавство насправді досить стале. Найпростіший і найефективніший шлях – просто дотримуватися верховенства права та власного законодавства, яке гарантує захист інвесторів. Потрібно дозволити компаніям, які сумлінно виконують свої обов’язки й платять податки, працювати згідно із законом.

Чи потрібна державна стратегія для всіх галузей, щоб залучати міжнародних інвесторів?

Так, особливо міжнародних. Ця війна закінчиться, і Україна потребуватиме масштабної відбудови. Це вимагатиме величезного фінансування – як державного, так і приватного.

Я вірю, що приватний капітал зможе зробити це ефективніше – швидше, у більших обсягах і з тривалішою перспективою, ніж державні кошти. Тому відновлення довіри інвесторів зараз є не менш важливим, ніж співпраця з урядами-донорами.

Якою ви бачите роль енергетичного сектору у відновленні економіки України після війни?

Вона буде ключовою. Енергія – основа всього бізнесу. Заводи не працюють без тепла, харчова промисловість – без енергії, електрика потрібна для всього.

Набагато ефективніше забезпечувати країну власними ресурсами, ніж постійно домовлятися про імпорт.

Ми готові допомагати й бачимо свою роль у майбутньому України як постачальника енергії, роботодавця і платника податків.

Яке головне послання ви хотіли б адресувати українському уряду від імені міжнародного бізнесу, який готовий інвестувати, попри війну?

Головне – зменшити непередбачуваність. Без стабільних правил гри інвестиції будуть дуже обмежені. Уряд має не лише говорити, а й показувати готовність бути партнером для бізнесу, створити зрозумілу регуляторну систему та впровадити реформи, які дозволять компаніям успішно працювати і виконувати роль відповідального корпоративного громадянина. Чекати до кінця війни – помилка: стабільні правила гри потрібні вже зараз, щоб бізнес міг повернутися до роботи й підтримувати країну в ці важкі часи.