Щоб отримати $8,1 млрд від МВФ, Україна має скасувати пільги на посилки та боротися з ФОПами. Чи хороша це ідея під час війни? Економіст Олег Гетьман аналізує запропоновані новації

Міжнародний валютний фонд (МВФ) та уряд України узгодили на рівні експертів нову програму розширеного фінансування (EFF) на 48 місяців обсягом $8,1 млрд. Вона може бути представлена ​​на затвердження Виконавчої ради МВФ вже у грудні.

Угода охоплює низку фіскальних та монетарних політик для закріплення програми, цілі якої включають підтримку макроекономічної стабільності України, відновлення стійкості боргу та зовнішньої життєздатності, боротьбу з корупцією та покращення управління, йдеться у повідомленні МВФ.

Новий Меморандум з МВФ містить багато важливих та позитивних пунктів і лише один з них – високоризиковий.

Позитивні пункти

У Меморандумі зазначається, що ризики для держбюджету України залишаються високими з огляду на виняткову невизначеність, і слід докласти всіх зусиль, щоб уникнути неефективних витрат або запровадження податкових пільг. 

Органи влади зобов’язані впроваджувати заходи з мобілізації внутрішніх доходів, які також необхідно буде доповнити своєчасним та масштабним зовнішнім донорським фінансуванням на умовах, подібних до грантів, для забезпечення стійкості боргу.

Меморандумом передбачені важливі ініціативи, зокрема: підвищити прозорість і конкуренцію в закупівлях, продовжувати реформу податкової та митної служб, підтримувати незалежність антикорупційних органів тощо. 

Кілька ініціатив, які впливають на всіх громадян та підприємців, варто проаналізувати детальніше.

Усунути митні лазівки для імпорту споживчих товарів 

У цій пропозиції МВФ йдеться про пільгу на посилки з Китаю до €150, які на цей час надходять в Україну без ПДВ та ввізного мита. В той час як на українські аналогічні товари ПДВ нараховується. 

З китайських маркетплейсів українці найчастіше отримують, згідно з дослідженнями: одяг, взуття, електроніку, косметику, товари для дому, іграшки. Майже всі ці товари масово виробляються в Україні. Така пільга створює нерівну конкуренцію, дискримінує українських виробників, призводить до втрат бюджету, сприяє «сірим» схемам. Тож це питання потребує врегулювання. 

Вартість міжнародних поштових та експрес-відправлень, які були ввезені в Україну за шість місяців 2025 року без оподаткування склала 44,6 млрд грн, згідно з даними Державної митної служби. При збереженні чинних темпів щоквартальних обсягів відправлень до кінця 2025 року, загальні втрати надходжень до держбюджету від застосування пільги на посилки складуть розрахунково 17,9 млрд грн за 2025 рік. З поточною динамікою зростання обсягів – у 2026 році недонадходження до держбюджету складуть 27 млрд грн.

Пропозиція МВФ перейти до європейської моделі One stop shop, коли китайські маркетплейси почнуть сплачувати ПДВ на товари, які надсилають в Україну, а споживачі не відчують ніяких змін в адмініструванні, – є позитивним для економіки України кроком.

Оподаткування цифрових платформ

МВФ пропонує імплементувати в українське законодавство положення Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ і Директиви ЄС DAC7. Це міжнародні стандарти автоматичного обміну податковою інформацією, які вже діють у більшості країн Євросоюзу. 

Після приєднання до Багатосторонньої угоди DPI, Державна податкова служба України (ДПС) щороку отримуватиме від іноземних партнерів інформацію про доходи українців, зароблені через Uber, Etsy, Upwork чи інші міжнародні платформи. І навпаки – передаватиме інформацію про доходи іноземців, отримані в Україні.

Депутати вже зареєстрували відповідний законопроєкт №14025, який передбачає імплементацію DAC7 та створює для самозайнятих, які працюють через цифрові платформи, надспрощений податковий режим. 

Фізичній особі не потрібно буде реєструвати ФОП чи подавати декларацію. Платформа автоматично утримуватиме 5% податку на доходи фізичних осіб та (до завершення воєнного стану) 5% військового збору. Після завершення воєнного стану таке оподаткування буде найліберальнішим серед інших систем оподаткування. 

Фактично, це стане новим легальним «режимом для фрилансерів і кур’єрів», які нині часто працюють у неформальному секторі. Йдеться про водіїв Uber, Bolt та Uklon, кур’єрів Glovo, репетиторів, фахівців, які надають інші послуги через онлайн-платформи.

Платформи виступатимуть податковими агентами, вони автоматично вираховуватимуть податки з виплат користувачам і передаватимуть звіти до ДПС.

Закон не поширюватиметься на звичайні платформи-дошки оголошень, такі як OLX або Aviso, якщо користувачі розміщують там оголошення й отримують кошти за товари готівкою або на свій рахунок. 

Виключення складе лише OLX-доставка, яка потенційно потрапить під регулювання. Але позбавлені від оподаткування будуть навіть користувачі цього сервісу, якщо користуються цифровими платформами лише епізодично й не ведуть систематичну діяльність (до €2000 на рік продажів).

Усунути прогалин у трудовому законодавстві 

Проблемою чинного трудового законодавства України є відсутність чітких критеріїв трудових відносин, за якими можливо було б визначити – працює справжній фрилансер чи найманий працівник (який оформив ФОП й компанія мінімізує податки). Це так звана схема «ФОП замість найму», втрати держбюджету від якої за розрахунками експертів складає 16-19 млрд грн на рік. 

Для розвʼязання цієї проблеми необхідно імплементувати у законодавство чіткі трудові критерії. З цією метою розроблено та зареєстровано законопроєкт №13507, який на цей час не рухається у парламенті.

Скасувати пільги для реєстрації платника ПДВ

Пропозиція у Меморандумі, за попередньою інформацією, полягає у тому, що для ФОП 2 та 3 груп має бути запроваджено поріг переходу на ПДВ, орієнтовно при досягненні обороту у 1 млн грн на рік. 

Така норма не сприятиме мінімізації «сірих» схем та не збільшить надходження ПДВ, а навпаки – спровокує дроблення малого бізнесу та приховування оборотів, як це було вже, коли був встановлений ліміт переходу на РРО від 1 млн грнобороту. 

На цей час недонадходження до держбюджету від схем «дроблення» та «приховування оборотів» оцінюється у 10-13 млрд грн на рік.

Для мінімізації цієї схеми, далеко не найбільшої в Україні, необхідно запровадити низку заходів, але ніяк не знижувати поріг ПДВ для спрощеної системи. 

Серед заходів з мінімізації схеми «дроблення на ФОП» мають бути наступні:

• у сфері адміністрування податку на прибуток та ПДФО – необхідно впровадити у законодавство загальне правило протидії ухиленню від сплати податків (GAAR); у сфері адміністрування ПДВ – правило боротьби з фрагментацією. 

Обидва інструменти потрібно адаптувати до реалій України, зокрема чіткими «критеріями/індикаторами дроблення» з гнучким механізмом їх постійного удосконалення. 

Потрібен інституціалізований механізм уточнення критеріїв ризиковості, який поєднував би різних стейкхолдерів процесу. Включно з сумлінними платниками податків, які використовують бізнес-моделі співпраці з сумлінними ФОП, такі як франчайзинг та торговельні майданчики, щоб мінімізувати ризики та проблеми для сумлінного бізнесу (орієнтовний перелік критеріїв – напрацьований фахівцями ІСЕТ та CASE).

• Перейти до ризик-орієнтованої фіскалізації, зосередити фіскалізацію та контроль виключно на тих підприємцях, які мають ризик перевищення оборотів. 

Забезпечити індексацію порогу переходу на ПДВ для суб’єктів господарювання на загальній системі – на рівень інфляції, за весь час коли індексації не було. Для платників єдиного податку залишити поточну модель переходу на ПДВ – без змін.

• Стимулювати покупців отримувати фіскальні чеки на високоризикові товари. 

Для цього існує низка механізмів у світі, які передбачають залучення споживачів: «лотерея» фіскальних чеків, між учасниками якої (покупцями товарів/послуг) регулярно розігрують призи за реквізитами чеків; фінансові стимули для споживачів щодо виявлення нефіскального чека та відповідних звернень; повернення відсотка від всіх покупок за підсумком року, якщо всі чеки зареєстровані покупцем у спеціальній базі.

• Забезпечити обов’язковість (із суттєвими штрафними санкціями за невиконання) для фінустанов реагувати на ознаки так званого «дроблення бізнесу» через ФОП, які на цей час доведені Нацбанком фінустановам лише як рекомендовані.
• Перезавантаження Служби фінмоніторингу комісіями з переважним голосом міжнародних експертів. Фінмоніторинг має ефективно відстежувати групи повʼязаних компаній через спільних бухгалтерів, контрагентів і транзакції.
• Посилити контроль та запровадити відчутну адміністративну відповідальність за незаконне надання, передання або отримання доступу до банківських рахунків, платіжних інструментів та засобів ідентифікації, а також здійснення незаконних фінансових операцій, включаючи перекази та платежі, у тому числі на користь третіх осіб за матеріальну винагороду. Запровадити «реєстр дропів» (псевдо-ФОП та схема дропів).

Проєкт Меморандуму з МВФ містить десятки надважливих позитивних пунктів, реалізація яких сприятиме покращенню якості інституцій, вирівнюванню конкуренції, макростабільності, мінімізації «сірих» схем. Але водночас містить один пункт стосовно порогу ПДВ для ФОП, який необхідно змінити на інші механізми мінімізації схем зі спрощеною системою.

Сподіваємось представники Кабміну та парламенту врахують пропозиції аналітичних центрів та напрацюють відповідні зміни до законодавства на основі аналітики, аналізу-витрат-вигід та в інклюзивному процесі.