Три кроки, як побороти корупцію в МСЕК

“Це реально внутрішній ворог”, – так президент Зеленський в одному з останніх звернень висловився про корупціонерів у МСЕК та прокурорів “з інвалідністю”, яких держава роками відверто не помічала. 

Вирішити цю проблему президент пропонує, провівши засідання РНБО. 

Чи вирішить скликання РНБО системну проблему із МСЕК? Очевидно – ні. Про це свідчать як результати минулих засідань РНБО, так і проста логіка. Нагадаємо, більше року тому – 30 серпня 2023 року – Зеленський вже проводив засідання РНБО про роботу ВЛК. Проте до жодних системних змін те засідання так і не призвело. Прикладом є масові затримання керівників ВЛК – зокрема Чернігівської, Житомирської, Черкаської областей та Кропивницького, – які сталися вже цього року.

Масштабну реформу МСЕК міністр охорони здоровʼя Ляшко обіцяв ще на початку 2023 року. Нову модель підтвердження інвалідності міністр планував запустити “вже з 2024 року”. Проте реального руху в цій сфері українці так і не помітили. 

Тепер же – коли проблема досягла свого піку – Зеленський змушений показати суспільству її швидке рішення. На щастя, таке рішення існує. 

Впровадити його можна без засідань РНБО та навіть без законодавчих змін. Достатньо змін до кількох наказів Міністерства охорони здоровʼя (МОЗ), Порядку Кабміну та технічних змін до вже наявних електронних систем. 

Коротко його можна описати так: переведення в цифру етапів проходження МСЕК за допомогою вже наявних діджитал-інструментів та забезпечення контролю за цими рішеннями. 

Нижче ми опишемо конкретні кроки, які держава може впровадити вже зараз. 

Ці кроки очевидно не знімають з влади відповідальності за проведення повноціної реформи МСЕК. Проте цей текст дає чіткий план дій для влади, як вирішити хоча б частину проблеми можна вже зараз – не затягуючи вже і так перезрілу проблему із МСЕК. 

Крок 1. Цифровізація процесів “від діагнозу до встановлення інвалідності”

Один з головних чинників, який породжує корупцію в МСЕК – відсутність будь-якої прозорості. 

Усі рішення тут приймаються “на папірцях”, які завжди можна дописати, замінити, або ж “загубити” в процесі розгляду. 

Все це попри те, що так звана Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) в Україні існує ще з 2017 року. 

“Подружити” систему МСЕКів та систему ЕСОЗ реально, запровадивши простий алгоритм дій лікарів, який передбачає три етапи. 

Етап 1 –  Усі медичні документи, які необхідні для визначення інвалідності, формуються виключно в ЕСОЗ після внесення інформації лікарем через медичну інформаційну систему (МІС). 

Це означає, що усі десятки довідок та вся інформація про діагноз, лікування, процедури та обстеження пацієнта отримує так званий “цифровий слід”. Усі дані автоматично передаються в центральну базу даних (ЦБД) ЕСОЗ за електронним підписом лікаря. 

“Загубити”, “сховати у стіл” та “переписати” довідку заднім числом – стає неможливо. 

Етап 2 — Лікарсько-консультаційна комісія (ЛКК) перевіряє дані в ЕСОЗ та вирішує, чи направляти пацієнта на МСЕК. 

До того, як проходити МСЕК, людина має отримати у своїй лікарні висновок так званої ЛКК. Наразі порядок, який би мав регулювати дії ЛКК для огляду осіб, старших 18 років і планують подаватися до МСЕК – відсутній. Його необхідно сформувати, враховуючи необхідність подання усіх документів через ЕСОЗ. 

Саме ЛКК має перевірити усі електронні документи і в електронному вигляді сформувати рішення про направлення пацієнта до МСЕК. Це рішення має бути підписане в електронному виглядів всіма членами ЛКК. 

Усі дії ЛКК також зберігаються в системі, що залишає цифровий слід і дозволяє відстежувати кожен крок ухвалення рішень.

Етап 3 – МСЕК аналізує документи та ухвалює рішення. 

Усю необхідну інформацію МСЕК отримує виключно через електронну взаємодію. Ухвалення рішення також відбувається виключно в електронному вигляді. 

Таким чином, залишається цифровий слід, який дозволяє контролювати процес та запобігає можливим зловживанням.

І це без жодних черг, перебування в приймальнях та приниження наших громадян. 

Крок 2. Контроль та аудит МСЕК: як завчасно знаходити прокурорів із фейковою інвалідністю

Цифровізація не тільки зводить до мінімуму фальсифікації із документами, а й відкриває можливість для аналізу даних щодо роботи МСЕК. 

Тобто, аудит роботи МСЕК можливо буде проводити в режимі реального часу на основі алгоритмів для аналізу великого обсягу даних, які збиратимуться в ЕСОЗ. 

Зокрема алгоритми можна налаштувати на виявлення аномалій. Наприклад, часті зміни рішень комісії або некоректне призначення інвалідності. 

Доступ до даних необхідно забезпечити не тільки для МОЗ. Правоохоронні органи та інші органи контролю також можуть мати доступ до цих даних для перевірки правильності ухвалених рішень і виявлення можливих зловживань.

Скільки часу потрібно, аби зробити ці зміни?

Якщо швидко бігти, то забезпечити ці зміни можна приблизно за два місяці. 

І хоча команда МОЗ за три роки навіть під час війни примудрилася провалити задачу із цифровізацією МСЕК, в Україні є щонайменше дві команди, які б могли допомогти у швидкій реалізації цих процесів. Це команда Мінцифри Михайла Федорова та команда з цифрової трансформації Міноборони. 

З технічної точки зору для реалізації – потрібні зміни та створення деяких полів ЕСОЗ.

Водночас МОЗ та Кабмін мають терміново виконати свою “паперову” частину роботи. Це зокрема вже згаданий порядок функціонування ЛКК. 

Інша проблема, яка потребує вирішення – це статус МСЕК. Наразі МСЕКи не підпорядковуються МОЗ. Вони належать комунальній власності, проте вони не є комунальними підприємствами. А отже, не можуть самостійно закупити навіть елементарне обладнання для роботи, бо не мають власних бюджетів. Таке фактичне існування МСЕКів “у вакуумі” може створити проблеми вже на етапі підключення МСЕК до ЕСОЗ. 

Публікація цього тексту – гарантія того, що влада знає, як справді вирішити частину проблем із МСЕК. 

Якщо ж замість системних змін після засідання РНБО ми знову прочитаємо про туманні плани та накази правоохоронцям – це означатиме одне: Офіс президента або прямо зацікавлений у корупції в МСЕК, або  не спроможний компетентно вирішити елементарне управлінське завдання.

Адже забезпечити синхронізацію бази даних та електронний документообіг точно не є надскладним завданням у 21 сторіччі.

 Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.