Рада хоче скасувати Гсоподарський кодекс. Що це означає для бізнесу — Forbes.ua
Новий номер Forbes Ukraine: 202 найбільші приватні компанії та 303 ефективних СЕО. Оформлюйте передзамовлення та будьте першими, хто отримає два журнали за ціною одного!
До кінця року Верховна Рада може скасувати Господарський кодекс. Це збірник законів з низкою норм щодо державних та комунальних підприємств, а також положеннями про суперечки між підприємствами – як приватними, так і державними та комунальними.
Та за роки існування цього кодексу (з 2003 року) багато норм виділили в окремі закони, наприклад, про банки, інтелектуальну власність, банкрутства тощо, вказує суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Юрій Чумак. Зрештою ГК застарів і часто має відсилочний характер, вважає суддя.
Законопроєкт №6013 передбачає повне скасування Господарського кодексу. Парламент ухвалив його у першому читанні ще в січні 2023-го. Тепер же нардепи хочуть до кінця 2024-го проголосувати за документ остаточно.
Ця тема стала предметом численних суперечок, насамперед у юридичній спільноті. Дві «партії» тут – представники цивільного та господарського права.
«Цивілісти» підтримують реформу і вважають, що Господарський кодекс застарів та не несе практичної користі для країни. «Господарники» вважають такі зміни руйнівними для економічних відносин у державі.
Forbes Ukraine поспілкувався з трьома народними депутатами, двома науковцями, трьома юристами, одним суддею та чотирма представниками бізнесу.
Що має змінити ця реформа та чому її підтримують не всі?
Чому Господарський кодекс хочуть скасувати
«Господарський кодекс відображає старі радянські підходи до регулювання економіки, створюючи додаткове, зайве правове поле, – каже голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. – Він у значній частині дублює Цивільний кодекс, його скасування – значний крок із дерегуляції економіки».
Законопроєкт №6013 зокрема передбачає масову корпоратизацію державної та комунальної власності, каже заступник голови профільного комітету з питань економічного розвитку Олексій Мовчан. Таке поняття, як комунальна власність, зникне взагалі, залишаться лише дві форми – державна та приватна.
«Держава відмовляється від досить неприродних організаційно-правових форм, як державне чи комунальне підприємство, – зазначає нардеп. – Натомість зʼявляться ТОВ та акціонерні товариства з державною чи муніципальною часткою».
Приватні підприємства мають трансформуватись у товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), додає Мовчан.
Перехідний період на все це – п’ять років. За цей час усі згадані підприємства мають реорганізуватись у господарські товариства. Вони будуть правонаступниками відповідних підприємств, а їхнє майно буде передане правонаступникам за договорами управління, оренди або у власність, пояснює доцент, начальник науково-дослідницького сектору Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Арсен Ісаєв.
Серед іншого, корпоратизація передбачає створення наглядових рад. Держава може бути засновником або учасником господарських товариств, що створюватимуться у процесі реорганізації. Не реорганізовані підприємства підлягають ліквідації, зазначає Ісаєв.
Такі зміни наближають українське законодавство до практик ЄС, адже зараз у ньому є багато незрозумілого, каже нардеп Мовчан. «Такі поняття, як оперативне управління, господарські відання, приватні підприємства, які не є ТОВ, – уточнює він. – Партнери не розуміють, як в них інвестувати та працювати з ними».
«Існує непередбачувана та кардинально різна національна судова практика щодо наявності у «підприємства» статусу організаційно-правової форми юрособи», – ідеться в пояснювальній записці до законопроєкту №6013.
Як приклад наведені різні трактування Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та Великої палати ВС. Перший визначив, що підприємство не обов’язково є товариством, а другий згодом визначив, що приватне підприємство – це товариство.
«Держава має спростити й стандартизувати організаційно-правові форми юросіб, що контролюються державою», – ідеться в записці. Зокрема, щоби ці юрособи були автономними, наглядові ради виконували свої функції, а держава не втручалась в їхню діяльність.
Реформа корпоративної власності – один з пунктів Ukraine Facility, а Господарський кодекс заважатиме євроінтеграції, додає нардеп Мовчан.
Назрілі зміни чи додаткові проблеми
Реформа зі скасуванням Господарського кодексу неоднозначно сприймається у професійному середовищу. Опитані Forbes Ukraine юристи виділяють наступні ризики такого рішення.
Проблеми від реорганізації. Відсутність норм щодо статусу комунальних і держпідприємств ускладнить правозастосування й створить додаткові ризики для бізнесу, вважає адвокат, заступник голови Національної асоціації адвокатів України, керуючий партнер GOLAW Валентин Гвоздій.
Небезпеку у такому переформатуванні вбачають й завідувач кафедри Господарського права Одеської юридичної академії, професор, доктор юридичних наук Олег Подцерковний та екссуддя, нардеп з комітету правової політики Михайло Новіков. Зокрема через додаткові витрати та бюрократію.
Понад 250 000 підприємств треба буде або реорганізувати, або ліквідувати, з них лише до 4000 державних, 15 000 комунальних, а решта – приватні, каже професор Одесьокї юракадемії Подцерковний.
«У 2021-му році Академія наук підрахувала, що на реорганізацію потрібно буде 3 млрд грн, по нинішніх цінах це явно більше, – зазначає Подцерковний. – Треба переробляти всю документацію, права на землю, права на нерухомість, договори різноманітні, прямі витрати просто на реєстрацію тощо».
Прогалини перехідного періоду. Також опоненти реформи вказують на те, що перехідне законодавство врегульовує не всі проблеми. Один з прикладів – замість нинішніх норм управління державним і комунальним майном має зʼявитися таке поняття, як узуфрукт. Це – право користування чужим майном з правом отримання від нього плодів або прибутків, але без права його відчуження чи знищення, пояснює співкеруюча партнерка Юридичної компанії Армада Анастасія Луук.
Але в українському законодавстві, зокрема в Цивільному кодексі, немає чіткого визначення, що це таке і як узуфрукт має працювати, кажуть Луук та Подцерковний з Одеської юракадемії.
Зникнення важливих норм. Один з аргументів за скасування Господарського кодексу – дублювання його норм в інших законах, подекуди колізії з іншими законами, а також численні відсилання до іншого законодавства.
«ГК завжди викликав безліч питань як у юристів, так і у суддів щодо його застосування, – каже Луук з Армада. – Однак цей кодекс містить й низку унікальних норм».
Зокрема, ідеться про норми щодо захисту від монопольних зловживань, скасування яких може призвести до значного посилення монополій та утисків прав малих та середніх підприємств, зазначає Гвоздій з Golaw.
Так, за ГК суд може змусити монополіста укласти договори з малими підприємцями, якщо він сам цього уникає, пояснює професор Подцерковний. У разі скасування кодексу така можливість зникне.
Також ГК встановлює відповідальність юридичних осіб публічного права, визначає шестимісячний строк застосування господарських санкцій, надає можливість застосовувати залікову неустойку тощо, перелічує унікальні норми Луук. «Ці норми активно використовують на практиці юристи, вони справді мають значення для захисту бізнесу», – каже юристка.
Спірна юрисдикція і відсутність практики. Скасування Господарського кодексу ускладнить розмежування компетенції між судами й породить нові спори, каже Подцерковний. «Тобто до самої суперечки по факту треба буде вирішити, де її вести (У Господарському суді чи ні – Forbes)», – пояснює він.
Також це нівелює наявну судову практику, а для напрацювання потрібні будуть роки, каже нардеп Новіков. «Від суду людина очікує законність рішення, а також передбачуваність, – вказує парламентар. – Але головне – єдність судової практики, яку забезпечує Верховний Суд». Зі зміною правил до Верховного Суду справи дійдуть за рік-півтора, каже нардеп.
Скасування базового Кодексу є ознакою правової нестабільності, погоджується Луук з Армада.
Натомість нардеп Мовчан не бачить проблем для напрацювання нової судової практики, зокрема для цього і передбачений перехідний період. «В країні часто скасовуються якісь законодавчі акти, судову практику у таких випадках теж переглядають», – каже він.
«Цивілісти» проти «господарників»
Крім наведеної аргументації низка співрозмовників заявили про велику роль наукового підґрунтя ідеї скасувати Господарський кодекс. Це – результат давнього протистояння між науковцями з цивільного права та господарського, вважають суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Юрій Чумак, Подцерковний з Одеської юракадемії, нардеп Новіков, керуючий партнер Pragnum Віталій Бобриньов та ще один топпосадовець судового органу, який попросив не вказувати своє ім’я, бо не уповноважений давати офіційні коментарі.
«Після 2019 року до влади прийшли люди, які мають науковий інтерес до подолання таки суперечки через скасування господарського кодексу», – каже Подцерковний.
Головний автор законопроєкту №6013 – спікер парламенту Руслан Стефанчук, доктор юридичних наук, який має чимало робіт в галузі цивільного права.
Та навіть ті спікери, з якими поспілкувався Forbes, мають більш ніж дві думки.
Що робити з Господарським кодексом?
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Позиція 1 – скасувати Господарський кодекс.
«Законопроєкт №6013 докорінно змінює відносини у державному секторі економіки. У сукупності з низьким регулятивним ефектом ГК (Більшість господарських відносин регулюються спеціальними законами) висновок про його скасування назрів сам собою», – Арсен Ісаєв, кафедра цивільного права Харківської юракадемії.
«Господарський кодекс не несе жодної особливої користі для господарських відносин в Україні, його скасування помітять лише у наукових колах», – Віталій Бобриньов, PRAGNUM.
Позиція 2 – адаптувати Господарський кодекс під сучасні реалії.
«Досвід показує, що такі кардинальні кроки, як скасування основоположних законодавчих актів, призводять до критичних наслідків. Варто провести його якісне та поступове оновлення з урахуванням інтересів бізнесу та держави», – Анастасія Луук, компанія «Армада».
«ГК потребує модернізації, а не ліквідації. Уніфікація термінології, усунення дублювань і адаптація до європейських норм сприятимуть створенню ефективної правової системи, яка підтримуватиме розвиток підприємництва, а не створюватиме нові перешкоди», – Валентин Гвоздій, GOLAW.
Позиція 3 – відмовитись від законопроєкту №6013.
«Якщо скасувати Господарський кодекс, то незрозуміло, що таке господарювання, що таке підприємство, це поняття згадується в тисячах нормативно-правових актах. Це, по суті, буде нівелювання компетенцій господарських судів», – Олег Подцерковний, кафедра господарського права Одеської юракадемії.
«Господарський кодекс однозначно за ці роки застарів. Але мені незрозуміло, чому в умовах воєнного стану ми ресурси держави, держкомпаній витрачаємо на зміну статутів, передачу майна тощо. ГК займає невелику частину, але вона нормально працює, нам більше нічим зайнятись?», – Юрій Чумак, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Що про реформу думає бізнес
Нардеп Новіков з комітету правової політики не підтримуватиме законопроєкт №6013. «Чи актуальна зараз ця проблема? Треба запитати у тих, кого вона стосується, – в бізнесу, – каже парламентар. – В умовах війни я взагалі такі речі не чіпав би».
Попередні спроби скасувати ГК не мали успіху, адже кодекс містить багато положень, значущих для бізнесу, ідеться у письмовій відповіді Спілки українських підприємців (СУП).
Перенесення положень з кодексу в інші закони розпорошує законодавство, тоді як кодифікація дає змогу людям/бізнесу бачити в одному документі всі права, обовʼязки, правила, відповідальність та наслідки при певних ситуаціях, зазначається у коментарі СУП.
«Звісно, є положення, які неактуальні й потребують осучаснення, але це не повинно слугувати підставою для скасування», – підсумували в асоціації.
Двоє співрозмовників з інших бізнес-асоціацій також виступили проти скасування ГК, але вони попросили не вказувати своїх імен, адже учасники цих асоціацій поки не визначились з точною позицією щодо можливої реформи.
«Можливість в майбутньому скасування й господарських судів тривожить бізнес, адже ці суди більш професійні, ніж цивільні, – каже один з бізнесменів. – Натомість є сумніви, що влада зможе забезпечити прозорий перехід цих судів до цивільного суду».
Скасування ГК може мати вкрай негативні наслідки та спричинити правову невизначеність в економіці, вважає інший співрозмовник.
Але є напрями бізнесу, які небезпеки для себе не бачать. В інвесткомпанії ICU зазначили, що Господарський кодекс вже давно не регламентує діяльність такого виду бізнесу, тож на професійних учасників ринку його скасування не вплине. «Законопроєкт №6013 передбачає стирання дивакуватих концептів та конструкцій, впроваджених у 2014-му, – каже радниця з корпоративного управління групи ICU Оляна Гордієнко. – Він виглядає цілісним, логічним та таким, що зменшить потенційні негативні наслідки перехідного періоду».
Матеріали по темі