Вибори у США: як Байден передасть владу Трампу
Байден піде мирно. У Сполучених штатах Америки демократи роблять усе можливе, аби передати владу Трампу без соціального вибуху чи заворушень. Чинний президент США навіть вийшов сьогодні зі зверненням до нації з цього приводу. А паралельно, якщо вже із президентськими перегонами ясність є, досі рахують голоси на виборах парламентських. Усе це детально обговоримо з моїм колегою Дмитром Анопченком. Він сьогодні цілий день стежить за поствиборчими подіями в Америці. І зараз наживо з нашого спецмайданчика на Капітолійському пагорбі. Дмитре, тобі слово.
У Сполучених штатах вся державна система (у підручниках її часто називають “системою стримувань і противаг”) влаштована так, щоб одна гілка влади могла компенсувати різкі рухи іншої. Тобто для Дональда Трампа мало завоювати Білий дім, є ще і Конгрес. А Конгрес зараз розділений.
Половину – Сенат – контролюють демократи. Другу половину – республіканці, у Палаті представників.
Всі ми памʼятаємо і спікера Джонсона, і його вплив на зал, і як надовго (практично на пів року) там застряг “український пакет”, поки він не дійшов до Сенату і демократи, більшістю, за нього не проголосували. Ну, і зараз величезна інтрига після президентських виборів: чи збережеться це розділення? Тобто Сенат буде за республіканцями, а Палата представників за демократами, чи партія Трампа зможе отримати повний контроль?!!
“Монобільшість по-американськи” у Конгресі США дала б Трампу практично необмежену владу; можливість ухвалювати закони, починати розслідування, проводити швидкі призначення чиновників своєї адміністрації. І при цьому демократи могли б хіба що критикувати, гальмувати якісь ініціативи через процедурні складнощі, але не зупиняти їх, наскільки б різкими не були ці зміни. Але варто партії Камали й Байдена зберегти контроль хоча б за однією палатою – і вона стане центром опору та опозиції. А найбільші ЗМІ, які протягом цих перегонів були, так і під час президентства будуть проти Трампа, дали б противникам нової адміністрації свої сторінки та ефіри. І шанс на це примарний, але є.
Це Сенат, і ситуація в ньому більш-менш зрозуміла. Ще в той момент, коли американці побачили результати з дільниць і зрозуміли, що їхнім президентом буде Трамп, цифри свідчили, що і тут, в Сенаті, більшість беруть республіканці.
Втім і це дозволить їм ухвалювати потрібні законопроєкти, блокувати ініціативи демократів, якщо знадобиться. А ось із Палатою представників ситуація куди більш складна, ходім, подивимося.
Ось ця частина будівлі належить Палаті представників. Цими сходами, подивіться, конгресмени йдуть на засідання, коли збираються, аби проголосувати, чи обговорити певні законопроєкти. Ну, і зараз дивна ситуація. Бо за Байдена республіканці контролювали нижню палату, а зараз є можливість, що або вони її знову заберуть, або поступляться буквально кількома голосами демократам. А тоді можливі зміни.
Це в першу чергу зміна третьої особи в державі, спікера. Варто лише демократам отримати більшість хоча б на один голос, вони призначать на посаду свою людину. Причому в конгресових кулуарах подейкують, що повернення у спікерське крісло Ненсі Пелосі чекати вже не варто; посаду хочуть віддати як варіант – Хакіму Джеффрісу, політику, який неодноразово говорив про свою відданість підтримці України. Якщо ж республіканську більшість таки вдасться здобути – це і збереження на посаді спікера Джонсона (у коридорах влади подейкують, що Трамп це йому особисто обіцяв).
Майк Джонсон, спікер палати представників Конгресу США:
Я дуже сподіваюсь, що ми сформуємо у Палаті представників велику більшість, що мою роботу полегшить; візьмемо під контроль і Сенат, і Білий дім. Ось що станеться! Ми маємо бути готові керувати самостійно, бо виклики – найбільші з часів Другої світової.
І повторення ситуації, коли два десятки максимально радикальних конгресменів, як і у минулому скликанні, будуть диктувати свої умови, а інакше не дадуть голоси. Це “хвороба”, від якої вибори не вилікували.
У будинку Сенату зараз багато порожніх кабінетів – бачите, ще навіть меблі не розставили, і це тому, що переобрали рівно третину. 33 сенатори. Робиться це спеціально для того, щоб в ці коридори після виборів не прийшли самі лише новачки, які не знають, ані як голосувати, ані куди йти.
І з головою Сенату все теж набагато легше: JD Vance, віцепрезидент, за статусом його очолює. Він вже має досвід роботи сенатором і просто пересяде у спікерське крісло.
Таким чином у Сенаті Україна гарантовано матиме скептика і консерватора на чолі Палати, це треба розуміти. А от щодо нижньої Палати – є варіанти.
Насправді в Палаті представників теж придумали спосіб, як не допустити новачків: вони просто постійно переобираються, на 2,3,4 термін. На минулих виборах переобрались 95% законодавців! Але з ними й складніше.
Членів Палати – 435. І з приходом Трампа зʼявилися теж і інтриги, і сюрпризи.
Політичні експерти дивуються, кажуть, якщо минуле скликання було “збірною солянкою”, коли формально конгресмени від однієї партії, всі – республіканці, втім, інтереси абсолютно різні. Але нове скликання, що стане до роботи із січня, ще більш різношерстне.
Даг Спенсер, професор виборчого та конституційного права:
Да, тут просто політична революція у розпалі, і все відбувається на наших очах. Республіканці давно не такі, як за Рейгана чи Буша. Вони навіть змінилися порівняно із першою каденцією Трампа у 2016-му. Обрали тих, чиї ідеї відгукалися виборцям, людей настільки різних!
Але і з ними треба буде працювати. Говорити, пояснювати, переконувати. І заново формувати проукраїнську групу. Одну з небагатьох, де демократи й республіканці, попри всі розбіжності, можуть працювати разом. Бо це не про внутрішні політичні суперечки, а про принципи, які обʼєднують американських політиків незалежно від того, в якому вони таборі.
