чому це не привід іншим інвесторам для хвилювання? Розповідає Ігор Мазепа з Concorde Capital — Forbes.ua

Частку у 51% мережі АЗС Shell нідерландської Shell Netherlands купує державна «Укрнафта». Після закриття угоди компанія закріпиться в статусі найбільшої мережі АЗС України. Інші 49% акцій АЗС Shell з квітня 2024-го – в управлінні Фонду держмайна. Фонд поки не виставляє цю частку на продаж. Але і її може спробувати викупити «Укрнафта», щоб контролювати 100% мережі, розповідав Forbes співрозмовник в держкомпанії. Який сигнал для інвесторів дає вихід Shell з України та нарощення частки державної «Укрнафти» на паливному ринку країни? Розповідає співзасновник інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа.

Вихід потужного іноземного бренду з України – це завжди подія, яка повертає до роздумів, що ж не так з інвестиційним кліматом у країні. Але, як не дивно, й у таких гучних продажах можуть бути винятки. Вихід нідерландської нафтової компанії Shell з українського ринку нафтопродуктів, схоже, саме такий випадок.

Діяльність підконтрольних міжнародному холдингу українських активів, як і поведінка Shell щодо українських активів, була дуже далекою від західних корпоративних та етичних стандартів. 

Мої висновки ґрунтуються на трьох спостереженнях.

Розмивання частки російського «партнера»

Перший – це кейс із розмиванням частки росіян у компанії «Альянс Холдинг» (власника українських АЗС Shell), здійснений менеджерами Shell після початку повномасштабної війни в Україні. 

Справа не втому, що вони в кращих традиціях українських олігархів розмили частку в автозаправному бізнесі свого російського «партнера» з 49% до менш ніж 3%. За це їм можна лише дати «похвальну грамоту». 

Проблема в тому, що зробили вони це з порушенням українського законодавства, що встановлено українським судом, та, можливо, навіть законодавства Нідерландів (про що теж натякає постанова українського суду). 

У тій по-справжньому гостросюжетній історії, яскраво описаній Апеляційною палатою ВАКС, представники Shell Overseas Investments намагалися зменшити 49-відсоткову частку підсанкційного росіянина Едуарда Худайнатова в «Альянс Холдингу», яка по суті мала перейти у власність українського уряду, а отже, могли завдати збитків Україні. 

Ба більше, задля збільшення своєї частки нідерландський холдинг увів в оману навіть Апеляційний суд Амстердама. Тож не дивно, що українським судам потім довелося розвертати ці недружні дії поважного міжнародного інвестора.

Питання фінансів

Другий – це власне фінансовий стан українського автозаправного бізнесу Shell. Моє скромне розуміння автозаправного бізнесу не дозволяє мені повірити, що потужна міжнародна компанія із гарними брендованими заправками ще до великого вторгнення росіян заробляла $60 000–70 000 у рік операційного прибутку на одній своїй заправці. І це при ціні спорудження подібної заправки приблизно на рівні $1,5 млн. Прибутки мали б бути вищими в рази, якщо не на порядок. Тож український автозаправний бізнес Shell був як мінімум неефективним.

Примарність подальшого розвитку

Третій – це розмір бізнесу Shell в Україні. Частка АЗС цього потужного міжнародного гравця на паливному ринку України в останні роки становила скромні 2,5%, згідно з даними ринку. І перспективи зростання цієї частки не проглядалися.

Отже, я не маю приводів тужити за виходом такого інвестора з України. Впевнений, що новий власник цієї мережі АЗС зможе суттєво покращити їх фінансові показники. А отже і збільшити відрахування до бюджету, пов’язані з цим бізнесом. Відповідно, наша країна від цього лише виграє.

Та й міжнародному холдингу нібито немає на що нарікати в цій угоді. Shell вдалося продати свою 51% частку в українських АЗС приблизно за $30–40 млн, згідно з даними ринку. Досить непогано як для бізнесу, який ще два роки тому був оцінений поважною міжнародною консалтинговою компанією в діапазоні від одного долара до $1,4 млн.

Єдине, що не дає мені радіти в цій історії на всі 100%, – це нова власниця АЗС Shell, якою стала держкомпанія «Укрнафта». 

Хоча ця компанія під повним державним контролем показує фантастичні результати, сам факт збільшення державної частки ще в одній галузі української економіки не дуже надихає. Але такою є особливість бізнесу під час війни. 

Сподіваюся, що після нашої перемоги тенденція на «задержавлення» економіки розвернеться, а уряд отримає багатомільярдні доходи від приватизації ефективних компаній.