тренди енергетичної галузі та прогноз на 2025 рік — Forbes.ua
У 2024 році енергетична галузь України зазнала значних втрат через війну, водночас демонструючи стійкість і нові можливості для інвесторів. Втрата понад 9 ГВт генерувальної потужності, зростання цін на електроенергію та зупинка транзиту російського газу стали каталізаторами для розвитку розподіленої генерації, інвестицій в альтернативну енергетику та проєктів із видобутку корисних копалин. Про виклики, тренди та нові можливості українського енергетичного сектора у 2025 році розповідає Іван Бондарчук, член правління Української вітроенергетичної асоціації.
Форум «Вільна» повертається 20 лютого, щоб стати вашим джерелом ідей, знайомств і можливостей. Early bird квитки вже у продажі — спеціальна пропозиція діє до 19 січня включно. Долучайтеся до заходу за посиланням! 🎟
У 2024 році енергетичний сектор України зіткнувся з кількома ключовими викликами, зумовленими переважно наслідками воєнної агресії країни-терориста. Торік Україна втратила понад 9 ГВт генерувальної потужності електростанцій, згідно з даними НЕК «Укренерго». Як наслідок – дефіцит електроенергії для споживачів сягнув майже 35%, а зростання вартості електроенергії з вересня 2023-го по вересень 2024-го становило приблизно 34%. А вже з 1 січня 2025 року набуло чинності історичне рішення про припинення транзиту російського газу територією України.
З огляду на це сформувалися ключові тренди в енергетиці, що визначатимуть розвиток галузі на декілька років уперед.
Інвестиції бізнесу та громад в енергонезалежність
Враховуючи регулярні обмеження постачання та стрімке зростання вартості електроенергії з мережі, бізнес та громади почали встановлювати сонячні, газопоршневі та навіть вітрові генерувальні установки, а також установки зберігання електроенергії (УЗЕ) для забезпечення власних потреб.
Бізнес та банки відповіли на такий попит новими пропозиціями. У 2023–2024 роках ми супроводжували декілька угод, у рамках яких промислові підприємства уклали договори оренди та домовилися з виробниками електроенергії про будівництво електростанцій для забезпечення власних потреб.
Споживачеві це дозволяє гарантувати електропостачання, та, як правило, отримати дисконт від ринкової ціни. Для виробника означає гарантований збут електроенергії за високою ринковою ціною, оскільки тарифи на розподіл та передачу у такому разі не сплачуються мережевим операторам та можуть стати частиною винагороди виробника.
Такі угоди наразі укладаються з використанням механізмів оренди, енергосервісу та/або договору активного споживача про придбання електричної енергії у виробника, чия електростанція приєднана до внутрішніх електричних мереж такого споживача.
Після прийняття закону №3220 щодо відновлення та зеленої трансформації енергетичної системи України у 2023 році, а також нормативно-правових актів НКРЕКП, більшість проблемних питань щодо приєднання генеруючих установок до електричних мереж споживачів були вирішені. Водночас законопроєкти, які регулюють проблемні питання щодо взаємодії споживача та виробника електроенергії, чия електростанція приєднана до внутрішніх електричних такого споживача, вже зареєстровані та очікуються до прийняття.
Розподілена генерація та установки зберігання енергії
Окрім інвестицій у власну енергонезалежність, велика кількість компаній почали будівництво електростанцій для роботи на ринку електроенергії.
Загалом НЕК «Укренерго» видав технічні умови на приєднання понад 1,2 ГВт приєднаної потужності розподіленої генерації: газопоршневих електростанцій, невеликих СЕС, ВЕС та установок зберігання енергії (УЗЕ). У випадку реалізації загальний обсяг інвестицій у такі проєкти перевищить $1 млрд.
Компанії «Епіцентр», «Нова Пошта» та UPG також виходять на ринок електричної енергії. Такі інвестиції свідчать не лише про бажання бізнесу долучитися до забезпечення енергобезпеки, а і про привабливість енергетики для інвестицій, зокрема для компаній з ритейл-сектору, що мають значний обсяг гривневої виручки в Україні.
Постановою №1320 від 7 грудня 2023 року Кабмін спростив більшість дозвільних процедур щодо відведення землі, будівництва, введення об’єктів в експлуатацію на строк дії воєнного стану. Але це рішення є тимчасовим та повинно розглядатися в аспекті прискорення будівництва об’єктів. При цьому ми рекомендуємо враховувати необхідність приведення таких об’єктів у відповідність до вимог законодавства невідкладно після закінчення воєнного стану.
Інвесторам також слід пам’ятати про необхідність виконання вимог та процедур, передбачених законом №2019-VIII про ринок електричної енергії, а також регулювань НКРЕКП (зокрема вимог регулювання REMIT про недопущення зловживань на гуртових енергетичних ринках), що застосовується до виробників електричної енергії та операторів УЗЕ під час планування своєї діяльності та вибору торговельної стратегії на ринку електричної енергії.
Опціонально для спрощення бізнес-процесів можна розглядати укладення договору з трейдером, що візьме на себе організацію продажу виробленої електричної енергії на гуртовому ринку.
Інвестиції в utility-scale проєкти альтернативної енергетики
У 2024 році активізувався девелоперський ринок у сфері utility-scale проєктів альтернативної енергетики. До 2024 рок в Україні реалізовувались переважно проєкти, старт яких відбувся ще до війни. Вже на початку року найбільша паливна компанія України ОККО заявила про купівлю низки проєктів ВЕС на Заході країні. У грудні 2024 року ми закінчили роботу над угодою, за якою Elementum Energy придбали 200 МВт-ний проєкт вітрової електростанції.
Активність проявляють й інші девелопери та інвестори. Компанія «Вітропарки України» активно вводить в експлуатацію турбіни, що вже у 2024 році почали давати першу електроенергію. Ця тенденція буде зберігатися і вже у 2025 році ми побачимо нових системних іноземних інвесторів, що укладають інвестиційні угоди в Україні.
Наразі на ринку існують різноманітні опції для девелопменту таких проєктів, інвестування та залучення інвестицій. Національні інвестори, що готові приймати ризики України, можуть забезпечити вищу маржинальність шляхом самостійного девелопменту проєкту або фінансування професійного девелопменту на ранній стадії.
Іноземні компанії розглядають фінансування на етапі девелопменту (через Joint Development Agreement і позики) з подальшим входженням у проєкт після стадії Ready-to-Build, враховуючи воєнні ризики, через купівлю корпоративних прав з відкладальними обставинами, опціони або конвертацію позики в капітал проєктної компанії.
Розвиток видобувних галузей та укладення угод про розподіл продукції
Не стоїть осторонь й видобувна галузь. У березні 2024 року ПАТ «Укрнафта» ініціювало проведення конкурсу для укладення угод про розподіл продукції щодо 15 родовищ. Ще у 2022 році укладення такої угоди було ініційоване щодо родовища літію.
У списку корисних копалин, щодо яких можна очікувати укладення угод про розподіл продукції, – ванадій, титан, уран. Представники видобувних галузей очікують активізацію цієї діяльності вже у 2025 році.
Особливу увагу слід приділяти родовищам, право на розробку яких належало компаніям, до яких були застосовані санкції, а також родовищам, розвідка яких була проведена за рахунок третіх осіб. Такі об’єкти інвестування потребують додаткового аудиту на предмет санкційних ризиків та потенційних судових і арбітражних спорів з попередніми власниками та інвесторами.
Вищезазначені тренди демонструють, що український бізнес знаходить вихід з енергетичної кризи не лише у згуртованості, але й у проактивності, яка породжує парадоксальне явище: галузь у зоні найвищого ризику набуває найбільшої інвестиційної привабливості. Це стосується і локальних, і міжнародних інвесторів.
Матеріали по темі