Угода про копалини зі США: що насправді стоїть за меморандумом

Отже, робота над угодою про корисні копалини триває. Меморандум, який Україна і США підписали тиждень тому, зобов’язує фіналізувати процес уже до цієї суботи. Раніше у Держдепі наголосили: підписання угоди про копалини жодним чином не пов’язане з урегулюванням війни в Україні.

Про цей документ наразі офіційної інформації обмаль, втім моя колега Ніна Коломієць поспілкувалася з фахівцями галузі й тими, від кого залежатиме, чи набере законної сили майбутня угода. Уся найсвіжіша інформація з цієї теми у наступному сюжеті.

Понад два місяці жвавих дискусій і скандал на рівні лідерів країн!

Угода про корисні копалини стала скринькою Пандори для відносин двох держав. У початковому тексті фігурували захмарні суми – американська сторона називала це боргом за військову допомогу Україні. І жодного слова про гарантії безпеки для України.

Володимир Зеленський, Президент України:

Я не підписую те, що будуть виплачувати 10 поколінь українців.

Підписання договору відклалося на невизначений термін. І лише минулого тижня Україна і США на рівні міністрів економіки підписали меморандум, чим підтвердили намір укласти Угоду про економічне партнерство і заснувати інвестиційний фонд реконструкції.

Тарас Качка, заступник міністра економіки України:

Це фонд про те, що американський народ зможе заробити щонайменше стільки, скільки допомоги надавалося в майбутньому від інвестицій в Україну, яку буде здійснювати цей фонд. Це досить взаємовигідна формула. Але при цьому там немає якогось прихованого визнання боргу чи вимоги щось повертати в жодному разі.

Ніна Коломієць, кореспондентка:

Меморандум вмістився на одному аркуші – це все, що нині достеменно відомо. Повний текст угоди щодо корисних копалин – це вже десятки сторінок із деталями співпраці двох країн. Але його і досі не оприлюднили. Над договором працюють переговорні групи України та США. Нам допомагає американська юридична компанія.

Володимир Зеленський, Президент України:

Юристи – обидві американські компанії. Правда, по різні боки. Я одразу сказав: “Ми візьмемо американську компанію, сильну компанію, яку будуть підтримувати Білий дім для того, щоб потім нас ні в чому не звинуватити”. Ми так робимо. Зараз юристи працюють. Так, під наглядом нашої команди, а їх юристи під наглядом їх команди.

З міністром фінансів США Скотом Бессентом у Вашингтоні напередодні вже зустрівся прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Підтвердив: переговорні групи прозвітують про прогрес до цієї суботи. А ще наголосив: згідно з українським законодавством, угода обов’язково має бути ратифікована у Верховній Раді. Лише після цього документ набере чинності.

Леся Забуранна, заступниця голови парламентського Комітету з питань бюджету:

Там є кілька спірних моментів, важливих і критичних. Це стосується і гарантій безпеки, і того, що деякі позиції угоди унеможливлюють вступ України до Європейського Союзу. Це і необхідність повернення допомоги Сполученим Штатам від початку повномасштабної агресії. Тобто, наскільки мені відомо, ці пункти на сьогодні обговорюються. Після того, як буде знайдена спільна позиція, дійсно угода буде підписана. І далі вона буде передана у Верховну Раду. Це буде голосування і тут, знаєте як, давайте так, якщо не буде згоди до певних позицій угоди критичних важливих, то може виникнути проблема з необхідною кількістю голосів для підтримки.

У кулуарах парламенту вже активно обговорюють пункти угоди, на які депутати звертатимуть особливу увагу.

Леся Забуранна, заступниця голови парламентського Комітету з питань бюджету:

Перший – це наявність безпекових гарантій, тому що, безумовно, для нас є позитивним американські інвестиції у розбудову інфраструктури, економіки. Але водночас хочеться розуміти, що ми будемо мати. Відповідно, окрім цього в контексті припинення війни і настання сталого миру в Україні. Другий момент – це пріоритетне право на укладання угод щодо інвестування в Україні, що може стати суперечливим і стати перепоною на шляху євроінтеграції України. Також насторожує інформація щодо того, що фонд буде контролюватись повністю американською стороною. І, відповідно, прийняття рішень буде відбуватися, скажімо так, без активної участі України. Мова йде про фонди інвестицій. І це теж, ну, є доволі таким сумнівним аспектом через те, що мова йде про українські копалини, про українські ресурси. І Україна точно має право мати голос прийняття рішень.

Без перебільшення епохальною для галузі називають майбутню угоду українські видобувники. Наголошують: у надрах України криються справжні багатства, однак без залучення інвесторів і технологій – їх вкрай складно видобути для використання.

Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України:

Очікуємо, що співпраця із США принесе не лише фінансові інвестиції, але й обсяг, який може сягати мільярдів доларів, да, тобто і відповідно і доступ до передових технологій видобутку. Наша країна, на жаль, відстала на 20-30 років, уявіть собі, від технологічного світу саме у переробці, видобуванні та виготовлення продукту з доданою вартістю. Якщо брати там зі 100%, то в нас тільки розробляється, умовно кажучи, десь 5%.

Ніна Коломієць, кореспондентка:

Корисні копалини України – це майже вся таблиця Менделєєва. І частина з них – критично важлива сировина для сучасних технологій. Наприклад, літій – ключовий компонент у виробництві акумуляторів, у тому числі до смартфонів та електромобілів. Титан застосовують в оборонній та навіть космічній галузі завдяки його міцності та легкості. Графіт широко використовують у металургії.

Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України:

Ми маємо, до речі, по графіту одні з найбільших запасів у Європі. Хочу ще зауважити, що всі наші мінеральні компоненти є дуже високоякісні, на відміну від інших країн.

У 2023 році уряд оприлюднив перелік родовищ корисних копалин, доступних для розробки: це понад 2 десятки ділянок із цінними покладами. Вони й можуть стати маршрутною картою для майбутніх інвесторів.

Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії:

Україна б хотіла мати більшу частину виробничого ланцюга. І не тільки видобувати корисні копалини, а і робити якісь наступні переділи. Наприклад, якщо за допомогою міжнародних інвесторів таки ми зробимо літій і шахти повноцінно функціонуючі і добуватимемо як країна з літій руду, то звичайно нам цікавіше, щоб з неї вироблявся згодом літій концентрат, а з нього був завод, який виробляв би акумуляторні батареї, щоб бажано це було в на території України.

Втім, цьому передуватиме тривала робота – створення фонду, проведення підготовчих робіт на родовищах.

Тарас Качка, заступник міністра економіки України, торговий представник України:

Ми працюємо над угодою про створення цього фонду, яка вже буде між суб’єктами, тобто з нашого боку якась державна державне підприємство, а з їхнього боку ДФС пропонується як теж урядова агенція, яка займається інвестиціями. Вони вже між собою будуть створювати фонди.

Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України:

За найоптимістичнішим сценарієм, підготовчі роботи, розвідка та планування не можуть початися відносно швидко, середньострокова перспектива від двох до п’яти років.

Але головний фактор для інвесторів – це безпекова ситуація у країні, наголошують фахівці галузі. А отже, відправною точкою для взаємовигідної співпраці має бути сталий мир в Україні.