100 днів Трампа: чого реально досяг президент США
Новина номер один. Цієї ночі стало відомо, що США та Україна підписали угоду про корисні копалини. Перша віцепрем’єрка, міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що Київ і Вашингтон створять Інвестиційний фонд, там збиратимуть гроші на відновлення України. Ще один окремий і вкрай важливий для України пункт документа – зброя, зокрема ППО від Сполучених Штатів. А на сайті Конгресу опублікували повідомлення щодо надання “оборонних послуг Україні на суму 50 мільйонів доларів США”.
Отже, Україна отримала майбутню розморозку поставок зброї. А Трамп отримав можливість сказати своїм виборцям: “Я тримаю слово, більше ніяких подарунків, це не безкоштовні поставки – це продаж”.
Тому американська адміністрація так поспішала вкластися саме до ста днів. Не всі витримали цей марафон: преса зараз активно пише, що начебто підуть у відставку один з ключових перемовників Трампа Майк Волц; що посаду Радника із нацбезпеки забере собі Віткофф…
І тут варто розібратися навіть не з підсумками цих ста днів, а зі скритими мотивами дій Трампа. І експерти дадуть вам “ключі” для розуміння.
Помилки це не про мене. Трамп цілком серйозно заявляє, що за перші сто днів на посаді не припустився жодного прорахунку.
Коли в ефірі великого шоу на каналі NewsMax, присвяченого першому політичному рубежу президентства Трампа (а він вийшов на телефонний звʼязок зі студією), про це запитали, то почули:
Скажу вам: це найскладніше питання, яке тільки може бути; адже я справді не вірю, що припускався будь-яких помилок.
І, видно, це не “поза”. Він насправді так вважає!
Через цю призму сприйняття Трампом себе самого та світу і варто сприймати сто днів його президентства. Він генерує “сирі” непропрацьовані ідеї, але щиро вірить, що вони – найкращі. Змінює плани залежно від настрою – і дійсно думає, що просто знайшов ще ліпший варіант, ніж обговорювали попередньо. Навіть якщо світ його наміри шокують.
Енджела Стент, колишній національний офіцер розвідки США по росії і Євразії:
Ви тільки погляньте: він уже заявив, що Канада має стати 51-м штатом США. Він хоче забрати Гренландію, бо знає, що там багато корисних копалин. Хоче забрати Панамський канал… По суті, прагне відновити Америку такою, як вона була у 19-му столітті.
Це головний ключ до розуміння підсумків перших ста днів Трампа. Коли кажуть – а чого він за цей термін реально досяг? То і завдання, які поставали перед його командою, були настільки масштабними, що добрі наміри просто “розбивалися” об реальність. Ну неможливо за три місяці примирити Ізраїль і Палестину; неможливо припинити війну в Україні, неможливо змінити Росію і перезавантажити стосунки з нею – як би не хотілося…
Енджела Стент, колишній національний офіцер розвідки США по росії і Євразії:
А він щиро хоче довести, що є найкращим у світі переговірником. Хоче отримати Нобелівську премію миру. І йому хочеться показати себе потужною особистістю – іншим, ніж були Байден чи Обама до нього.
Тому так поспішали, вмовляли, тиснули щодо перемирʼя. І другий ключ до розуміння всього, що відбувалося за сто днів Трампа – його нестерпне бажання постійно доводити власну першість і решті політиків світу, і собі самому. А ця монета має й зворотний бік – Трамп органічно не сприймає критику, що, звісно, заважає відкритому діалогу.
Джон Хербст, колишній посол США в Україні:
Гадаю, що через це Зеленському (а він міцний лідер воєнного часу) досі не вдалося вибудувати ідеальні стосунки з Трампом. Бо Трампа не можна критикувати! У вас для цього є урядовці, от хай і критикують політику США. Адже навіть путін, зверніть увагу, навмисно особисто не критикує Америку.
Так само (і це чергова “підказка” для розуміння процесів у Вашингтоні) близьке оточення 47-го президента не просто не наважується його критикувати, а й навіть ставити під сумнів правильність його рішень. Поки немає чіткої команди, можна приходити в кабінет, озвучувати аргументи, переконувати. Так, кажуть, міністр Бессент нещодавно вмовив відтермінувати початок дії драконівських тарифів. Але якщо перша особа щось уже остаточно вирішила – незгода сприймається дуже жорстко.
Андреа Кендалл-Тейлор, колишня заступниця національного офіцера розвідки США з питань росії:
Він зараз уособлює політику. І чиновники навколо Трампа просто бояться озвучувати факти чи навіть думки, які могли б йому не сподобатися, не бажаючи лишитися без роботи.
Ці сто днів Трампа були ще і ста днями переговорів.
Коли результат (нехай навіть не постійне, а коротке перемирʼя в Україні) у Білому домі так хотіли отримати до президентського політичного рубежу, так боялись спровокувати кремль на демарш і зірвати перемовини, що, видно, перестарались із поступками москві. І про це все частіше говорять експерти.
Андреа Кендалл-Тейлор, колишня заступниця національного офіцера розвідки США з питань росії:
Адже “погана угода” точно не в інтересах Сполучених Штатів, бо вона лише означатиме, що росія нападе знову. Можливо, не за президентства Трампа, можливо, пізніше… І будь-які поступки кремлю лише йдуть у кишеню путіна.
І це ще один найважливіший ключ до перших ста днів нового терміну Трампа. Його команді так потрібне “перезавантаження” із москвою, що вона часто забуває, з ким має справу. Що жодна така спроба не була успішною. Що кремль може спокійно пообіцяти, а потім так же спокійно не виконати. І це навряд чи “недосвідченість” чи “наївність”.
Дебра Кейган, колишня заступниця глави Пентагону:
Гадаю, і Трамп, і люди навколо нього мають зрозуміти, хто є путін насправді. Я навпроти нього за столом сиділа, коли він іще був директором ФСБ… Цю історію я не можу розказувати, але я і зараз думаю так, як тоді відчула… Може Трамп і вважає, що путін – його друг, і з ним можна вести діалог. Але сам путін завжди буде сприймати Америку як ворога. Завжди!
І це, видно, урок, який команді Трампа доведеться вивчити у наступні сто днів президентства, якщо у перші сто все ще залишаються ілюзії щодо москви й справжніх бажань.
