Депутатка Ясько подала на аліменти Саакашвілі (документ)
Єлизавета Ясько – українська політична діячка, народна депутатка України IX скликання від партії «Слуга народу»
фото з відкритих джерел
Поневіряється по судах і нардепка-«слуга» Єлизавета Ясько. З квітня 2026 року вона судиться зі своїм цивільним чоловіком, експрезидентом Грузії Міхеілом Саакашвілі. Варто додати, що з жовтня 2021 року політик перебуває у грузинській тюрмі.
До Саакашвілі Ясько виставила дві вимоги. Перша – хоче позбавити його батьківських прав. Друга – стягнути аліменти на дитину.
Про це йдеться у публікації «Главкома» «Бум розлучень у Раді. Багатодітний нардеп тікає від вагітної дружини, а «слуга народу» вимагає аліментів від Саакашвілі».
Нагадаємо, що 1 червня 2023 року Ясько повідомила про народження дівчинки, батьком якої є Саакашвілі. Протягом 2021-2022 роках політикиня показувала у деклараціях колишнього президента Грузії, з яким вона спільно проживала, але не перебувала у шлюбі.
Починаючи з 2023 року, Саакашвілі зник із декларацій Ясько. Натомість там лишилася їхня спільна донька Ясько Жасмін Міхеілівна.
В інтерв’ю «Главкому», яке вийшло у вересні 2024-го, Єлизавета Ясько холодно відреагувала на запитання журналістки щодо її спілкування з Саакашвілі. Депутатка наголосила, що більше не їздить до Грузії. «Він (Міхеіл Саакашвілі – «Главком») перебуває у своїй реальності, дуже непростій. Міхеїл поклав своє, по суті, життя заради Грузії і завдав багато болю різним людям тим, що повернувся туди зараз. А все заради чого? Заради майбутнього Грузії. Ми бачимо, що, на жаль, цей крок не виправдав себе», – констатувала обраниця.
«Главком» попросив столичного адвоката Дмитра Бузанова змоделювати теоретичний розвиток справи Ясько проти Саакашвілі. Важлива ремарка: ані редакція, ані юрист не посвячені у докази позовів цивільної дружини експрезидента Грузії.
За словами адвоката, аліменти позивачка, найімовірніше, отримає. Адже обидва батьки зобов’язані утримувати дитину до її повноліття, і це не залежить від того, які в них стосунки. До речі, батько, якого позбавили батьківських прав, від цього обов’язку теж не звільняється, уточнив співбесідник видання.
«Тож питання не в тому, чи стягне суд аліменти, а в тому, скільки саме. Позивачка просить третину доходу відповідача. Суд може погодитися або зменшити частку, якщо відповідач доведе, що в нього скрутне становище, інші діти чи проблеми зі здоров’ям. Аліменти присуджують від дня подання позову (ч. 1 статті 191 Сімейного Кодексу), тобто від квітня 2026 року», – заявив Бузанов.
Що стосується процедури позбавлення батька батьківських прав, то тут значно складніше, каже адвокат. Він вважає, що для суду – це крайній захід. Тим паче, що Верховний суд послідовно наголошує, що прав позбавляють лише тоді, коли батько свідомо й з власної вини не виконує своїх обов’язків, а змінити його поведінку вже неможливо. Сама по собі несплата аліментів чи життя батька в іншому місті або за кордоном зазвичай недостатня підстава. Суд з’ясовує, чи цікавиться батько дитиною взагалі, і чому так склалося.
Щоправда, є випадки, коли подібні судові позови з позбавлення батьківських прав, були задоволені.
«Отже, у справі все вирішать докази. Якщо позивачка докаже, що батько роками не цікавиться донькою, не підтримує зв’язку навіть дистанційно, не утримує її і не намагався змінити ситуацію, шанси добрі. Якщо доказів мало, суд скоріше відмовить в позові про позбавлення батьківських прав. Важливим є висновок служби у справах дітей, який у таких справах обов’язковий. А з 5 серпня 2026 року справи про позбавлення батьківських прав, крім того, розглядаються з обов’язковою участю прокурора», – підсумував Дмитро Бузанов.
Читайте також: