100-річна угода з Британією: що передбачає історичний договір
Безпрецедентний крок в історії сучасної Великої Британії. Угода на ціле століття. Київ та Лондон підписали документ про партнерство країн у багатьох сферах, зокрема оборонній. Які пункти прописані в цій угоді й що насправді означає обіцянка 100-річної співпраці – розповість наша британська кореспондентка Світлана Чернецька.
Лондон не перестає лідирувати у способах підтримки Києва. Саме Велика Британія стала першою країною, яка підписала безпекову угоду з Україною. А тепер першою уклала договір про партнерство на 100 років. Для його підписання у Київ приїхав прем’єр Кір Стармер. Він підкреслив, що співпраця між країнами не обмежується нинішнім днем і виживанням в умовах війни, йдеться про майбутні інвестиції та співробітництво на ціле століття.
Кір Джайлз, науковий керівник Дослідницького центру конфліктології (Велика Британія):
Велика Британія має послідовну історію демонстрації напрямку для коаліції країн, які підтримують Україну. Тому що дехто з провідних партнерів у цій коаліції боялися образити росію, а відтак найбільш неохоче надавали підтримку Україні. І знову, особливо на ранніх етапах повномасштабного вторгнення, Сполучене Королівство показувало шлях і демонструвало, що ви можете підтримувати Україну максимально, не зазнаючи серйозних наслідків з боку росії, яких так бояться, наприклад, Сполучені Штати.
Павло Клімкін, міністр закордонних справ України (2014-2019):
Якщо ви мене запитаєте, а от після того, як угода є, що зміниться завтра з точки зору практичної співпраці, бріти будуть продовжувати це, вони будуть шукати нові сфери, вони будуть розуміти, а в чому додана вартість цієї історії. Тобто нумо розуміти цю угоду, вона красиво звучить на 100 років, але значення її більше. Значення в тому, що бріти беруть на себе зобов’язання, які йдуть далі, ніж зміни політичної ситуації в сьогоднішній, завтрашній Британії чи тій Британії, яка буде там за 30 чи 50 років.
Сама угода складається з 9 пунктів, у тексті їх називають “pillars” – з англійської “стовпи” чи “опори”.
Перші стовпи – найактуальніші зараз – оборона, безпека та морська співпраця. Йдеться про спільне військове виробництво та навіть об’єднані військові формування. Взаємодопомогу у разі нападу третіх країн. Співпрацю у кіберсфері, боротьбі зі злочинністю, притягненні росії до відповідальності. Лондон підкреслює важливість приєднання України до НАТО й обіцяє посприяти у найшвидшому досягненні стандартів цього Альянсу. Також збирається допомогти Києву відбудувати морський флот, створити спільну флотилію і разом з іншими партнерами патрулювати Чорне та Азовське моря задля безпеки судноплавства.
Павло Клімкін, міністр закордонних справ України (2014-2019):
Угода – це серйозна історія. І якщо нам подобаються, наприклад, спільні військові підрозділи чи спільні підрозділи ВМС, і це дуже нам імпонує й емоційно, і політично, це не означає, що все інше, що написано в цій угоді, менш важливо. Тому давайте не копатися в окремих речах, а будемо реалізовувати саме ці домовленості в їх інтегральній суті, тобто не будемо якось ставитись до цього вибірково. Такі партнерства важливі, оскільки вони охоплюють все поле співпраці.
Потенціал для співпраці охоплений дуже широко. Бо згадується не лише економіка і торгівля, модернізація фінансової сфери та залучення закордонних інвестицій. Але й перехід на відновлювальну енергетику, спільні проєкти в науці й технологіях, співпраця для зміцнення систем охорони здоров’я обох країн. А також партнерство у спорті, культурі, місцевому управлінні тощо.
Кір Джайлз, науковий керівник Дослідницького центру конфліктології (Велика Британія):
Я вважаю, помилково розглядати це як угоду між старшим і молодшим братом. Це більше взаємодоповнювальні відносини. І, звісно, Велика Британія сильно зацікавлена в довгостроковому майбутньому України, так само як і з усіма своїми основними партнерами на європейському континенті й за його межами. Тому ми не повинні сприймати це як спосіб, у який Велика Британія прагне підтримати Україну. Натомість йдеться про рівні довгострокові взаємини – і не лише політичні.
Павло Клімкін, міністр закордонних справ України (2014-2019):
Як на мене, цінність цієї угоди в тому, що бріти кажуть: так, ми з вами на перспективу. Ця перспектива не залежить від якихось там політичних коливань. Вона є більшою. Вона є про те, що ми важливі один для одного. Ми розуміємо важливість один для одного. Це, до речі, угоди не тільки про те, як Британія допомагає нам, а як ми допомагаємо їм. Оскільки ми не знаємо, як складеться історія, як складеться геополітика за 5, за 15, за 25 років. І це важлива історія з точки зору сенсу, що зобов’язання, вони політичні, але можуть йти далі звичайної політики.
Йдеться в тексті угоди й про гроші. Лондон зобов’язується надавати не менше 3 мільярдів фунтів стерлінгів військової допомоги на рік аж до 2031 року чи навіть довше, допоки це буде потрібно Україні. Президент Зеленський розповів, що існує ще одна частина угоди – таємна. І про неї наразі нічого невідомо. Але загалом цей документ має показати серйозність намірів Британії та зруйнувати російський наратив про те, що союзники Києва втомляться від війни й покинуть Україну напризволяще.
Кір Джайлз, науковий керівник Дослідницького центру конфліктології (Велика Британія):
Договір на 100 років є безпрецедентним у британській дипломатичній історії. Коли люди думають про події, які тривали 100 років, то на думку спадає Столітня війна проти французів. Дивитися так далеко в майбутнє, аж за межі урядових циклів, циклів закупівель, виборів, далеко за межі того, що може фактично передбачити нинішній уряд – безпрецедентний крок для Великої Британії. Але, звичайно, насамперед політичний жест.
Договір про партнерство між Британією та Україною вже підписали лідери – президент Зеленський і прем’єр Стармер. Але він ще не вступив в дію. Його мають затвердити у парламенті Великої Британії. Щоправда, жодних труднощів чи затримок не має бути. Адже цю угоду почали розробляти за попереднього уряду – консерваторів. Вони зараз в опозиції, але так само підтримують Київ та бачать перспективу у відносинах між країнами.