Трамп виривається вперед: наскільки це серйозно

Трамп виривається вперед. Соцопитування вперше за всю кампанію показали лідерство кандидата-республіканця в усіх без винятку “мінливих” штатах. І якщо ця традиція збереглася б до дня виборів, голоси “хитких” територій означали б впевнену перемогу Трампа.

Наскільки все серйозно? Наш спеціальний кореспондент у Сполучених штатах Дмитро Анопченко розібрався в цьому і вивчив свіжу соціологію.

Це і дійсно новина, яку явно із радістю сприйняли в штабі Трампа, і з тривогою політтехнологи Гарріс. У всіх семи “мінливих” штатах, де і вирішуватиметься доля цих виборів, Трамп несподівано вирвався вперед. У “хитких” штатах і розрив між двома кандидатами був мінімальний, і голоси буди розділені: десь невеличка перевага демократів, десь незначний плюс у суперника Гарріс.

Але зараз, ось подивіться, всі сім територій – червоні; тобто скрізь настрої на боці Трампа. В Аризоні й Джорджії відрив приблизно на півтора відсотка; трішки більше відсотка у Мічигані. Плюс-мінус пів відсотка у Неваді, Пенсильванії та Північній Кароліні. Дві десятих процента у Вісконсині. Відрив наче і ненабагато: в сумі всього на відсоток, але сам факт!

Якби із такими настроями вибори відбулись вже сьогодні, то лідерство у всіх “хитких” штатах, а також там, Де традиційно підтримують республіканців, забезпечило б не просто перемогу – розгром суперниці. Але за всю історію США такого не було, щоб вся “мінлива сімка” одночасно підтримала одного лише кандидата!

Журнал Newsweek попросив штаб Трампа прокоментувати, звідки такий результат? І отримав відповідь від речника виборчої кампанії республіканця, Стівена Ченга, мовляв: “люди не можуть більше терпіти стрімке зростання інфляції, проблеми на безконтрольному кордоні й розгул злочинності”. Здавалося б, ну, що вам скажуть піарники!

Але насправді – попри формулювання – тут немає перебільшення: саме ці три проблеми забирають голоси у Гарріс, бо вона – частина команди Байдена, а за економічні негаразди люди завжди дорікають тим, хто зараз при владі.

І при цьому саме гарріс зібрала найбільшу кількість донатів на свою кампанію. Вступила в гонку запізно, але звітує про 870 мільйонів доларів пожертв від виборців і бізнеса. Причому у Камали найбільше дрібних донатів: і 10-20, і 50 доларів. Трамп, який стартував набагато раніше, за весь час зібрав лише 366 мільйонів. І кошти надходять “хвилями”, це “протестні гроші”: наприклад, після того, як Трампу винесли вирок у Нью-Йорку, всього за три дні люди надіслали більше мільйона.

Але тут, і це теж цікаво, не враховані 220 мільйонів доларів, які лише зараз, на фінальному етапі, дали близьким до Трампа громадським організаціям три мільярдери, серед яких Ілон Маск. Мабуть, бачать дані соцопитувань, що кандидати йдуть на рівних, і вирішили вплинути, поки ще можна.

Рейтинг в цілому по країні зараз показує, що розрив між суперниками символічний, всього 2 відсотки, і це в умовах, коли статистична похибка – чотири.

Дані 268 опитувань громадської думки, проведених по всій Америці, дають зараз 49,5 відсотків підтримки Гарріс, і 47,4 відсотка тих, хто за Трампа. Тобто в масштабах країни колишній президент теж скорочує відрив, який свого часу був і 7, і навіть 9% на користь кандидатки від демократів.

І все це змушує людей і нервувати, і ризикувати величезними грошима, бо ставки на перемогу свого кандидата роблять шалені.

Пʼятірка найбільших у світі букмекерських контор (а вони-то, здавалося б, не мають права на помилку, бо ризикують не репутацією, як соціологи, а грошима) станом на зараз оцінює вірогідність перемоги Трампа хтось як 54, хтось як 57-58, хтось і як 60 відсотків. Це багато! Ось у соцмережах і почали писати: мабуть, букмекери щось знають.

А потім вибухнув скандал. Журналісти-розслідувачі зʼясували, що “Полімаркет” – контора, яка дала Трампу найбільше, отримала 30 мільйонів доларів ставок на його перемогу всього з 4-х акаунтів, і всі вони – закордонні. Звідки надійшли ці гроші, і чи немає там часом російського сліду, встановити не вдалося.

Але це показує, що і букмекерам, виявляється, сліпо довіряти теж не можна, якщо є гроші, на їхні прогнози теж можна впливати. А отже, як би цікаво не було слідкувати за прогнозами, все може змінитися не просто в останній момент, а навіть в останню хвилину.

І останні два тижні, що залишаються до виборів (а вони – 5 листопада, у вівторок) – час, коли кожна заява, кожен публічний скандал, і кожна найменша помилка можуть визначити, хто очолить Америку і який курс вона обере.